Головна » 2013 » Липень » 18 » Чому вмирають українці?

Чому вмирають українці?

1919 року Україна входила в першу десятку країн світу за кількістю населення. Минуло майже сто років, ми вже – тридцяті. Лише перша половина ХХ століття через голодомори, депортації, війни та репресії спричинила до винищення майже 20 мільйонів українців.
Здавалося б, зі здобуттям власної незалежності Україна повинна була повернути своєму народові почуття впевненості і захищеності, можливість комфортно народжувати й гідно жити. 1993 року ми досягли найвищого показника за кількістю населення – 52,2 млн. осіб. Тепер, через 20 років, нас залишилося 45,5 млн. Віднявши ще 5–7 млн. вимушених заробітчан, отримуємо абсолютно невтішну песимістичну картину.

Треба зауважити, що певні демографічні проблеми відчувають майже всі країни. Саме тому вже сьогодні науковці говорять про наростання "гуманітарної трагедії", що поглине країни, що вмирають, наперед опрацьовують "програми розпаду" держав, нездатних розв'язувати проблему відтворення нації.

Які ще переконливіші аргументи мають бути для того, аби зрозуміти, що наша держава не виконує завдань суспільного розвитку української нації?! Напевно, лише розуміння реальних масштабів та причин нашого вимирання…

Про що ж свідчать факти? За даними міжнародних аналітичних служб, на сьогодні Україна посідає друге місце в світі за рівнем смертності з показником 15,75 осіб на 1000 мешканців. Дещо краща (!) ситуація – в африканських країнах: Лесото – 15,02, Республіці Чад – 14,85. При цьому за показником народжуваності ми в кінці списку – на 227 місці з 232 країн світового рейтингу, за показником природного приросту населення – найгірші в світі.

Згідно з дослідженнями ООН, за таких темпів зменшення населення до 2030 року українців залишиться всього 39 мільйонів (!). Та навіть це не означатиме збереження нації.

За даними Eurostat, особливістю демографічної ситуації в Україні є кризовий стан здоров'я та життєздатності населення – високий рівень захворюваності дітей і дорослих, передчасна смертність у працездатному віці, перевищення більш як утричі чоловічої смертності над жіночою.

Основними причинами смертності українців є серцево-судинні захворювання (66% станом на 2012 рік), злоякісні новоутворення (14%), недуги системи кровообігу (дві третини усіх причин смертності). За цим показником ми – моторошні "лідери" в Європі.

На драматичне майбутнє нас прирікає стан здоров'я новонароджених, дітей та молоді. За даними Інституту педіатрії Академії медичних наук України, на сьогодні менше 10% підлітків є здоровими, менше 7% школярів мають задовільний функціональний стан. 30% першокласників мають хронічні захворювання, серед випускників цей показник становить майже 70%.

Українці вперто і помилково ігнорують свій стан здоров'я, вважаючи це винятковим обов'язком лікарів та медицини. Тим часом Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначила фактори впливу на стан здоров'я людини та фактичну тривалість життя. Це передусім індивідуальний спосіб життя – 50%, спадковість – 20%, довкілля – 20%, а послуги охорони здоров'я – лише 10%.

Байдужість і неусвідомлення населенням проблем власного здоров'я – основний чинник погіршення стану здоров'я українців. Саме нездоровий спосіб життя – куріння, зловживання алкоголем, погане харчування та відсутність фізичного навантаження, постійний стрес – є однією з основних причин високої захворюваності населення України. Ці фактори вкупі із забрудненням довкілля призводять до виникнення хвороб, отруєнь, травм і найнебезпечніших серцево-судинних захворювань – ішемічної хвороби серця та інсульту.

Чи знає про це держава? Звісно, що так. Але чи реагує, чи провадить захисні, роз'яснювальні заходи для збереження населення?..

Зрештою, практика показує, що ні економіка, ні багатство, ні ріст ВВП не здатні вплинути на збільшення народжуваності і на покращення здоров'я громадян. Зневіра, деморалізація, збайдужіння, розгубленість, розчарування, безнадія пригнічують у людей саме бажання жити й народжувати. Постійна суспільна напруга, настороженість, невпевненість у завтрашньому дні та постійний стрес уже зробили з українців найнещасливіших у світі. У цьому рейтингу ми випереджаємо навіть Нікарагуа, Пакистан, Лаос та Південну Африку.

Найгірші перспективи виживання вимагають кардинального перегляду правил суспільного співжиття, ціннісного переосмислення в Україні. Це вже не політика, а гостре питання збереження української нації. Щоб вижити, нам треба стати іншими. Сильнішими…

Леонід Бицюра,
член Національної спілки журналістів України


За матеріалами: Новини Закарпаття
21.11.2017
Публікація на http://nowyny.com/
Автор: adminA
Коментарі: 0
Переглядів: 1595

Коментарі

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]