Чималого галасу в області наробила останнім часом історія зі зміною керівництва Рахівської районної організації товариства Червоного Хреста. Кілька молодиків пробували блокувати рух на відрізку траси Мукачево-Рогатин, різні ЗМІ по-різному трактували окремі факти, проте правди у цьому безладі так ніхто, схоже, і не побачив. Тим не менш, на фоні особливої активізації діяльності колишнього в.о. рахівського Червоного Хреста Миколи Сагайди, з різних джерел потроху почали вилазити нові факти у цій, здавалося б, заплутаній історії.
Я назвала цю історію «здавалося б заплутаною» не випадково: якщо взяти і реально вникнути в окремі нюанси нинішнього рахівського «хрестового походу», усе стає на свої місця і прибирає будь-які сумніви.
Отже, факт перший. Микола Сагайда був призначений виконуючим обов’язки голови Рахівського районного товариства Червоного Хреста ще минулого року. Призначення організували на обласному рівні – у Закарпатській обласній організації товариства Червоного Хреста. На районному рівні – в РДА – тоді ніхто нічого проти не мав і кандидатуру молодого чоловіка погодили. Тим не менш, зробили це із суттєвим порушенням. Справа в тому, що для того, щоб отримати право виконувати обов’язки голови товариства, необхідно спочатку побувати або на посаді заступника голови, або членом Ради. Цього вимагає статут. Пан Сагайда, як не дивно, не може похвалитися ні першим, ні другим.
Факт другий. На Рахівщині ні для кого не стане відкриттям той факт, що саме під час виконання своїх обов’язків, уже будучи на чолі районного товариства, Микола Сагайда їздив по району та роздавав людям гуманітарну допомогу (яка, до речі, була власністю того ж таки Червоного Хреста) від імені нардепа Петьовки. Питається: кому потрібен адмінресурс, якщо у розпорядженні – кошти та майно чималої міжнародної організації?
Факт третій. На конференції районного товариства Червоного Хреста, яка нещодавно відбулася на Рахівщині, пану Сагайді дали можливість виступити та пояснити свої «доброчинну» політику. Однак, молодик так і не зміг адекватно розставити усі крапки над «і». Учасникам конференції таке, звісно, не сподобалося і вони нарешті обрали для Рахівської районної організації товариства Червоного Хреста нового керівника. Ним стала Марія Мартин – нинішній повноправний член Ради районної організації благодійного товариства.
Факт четвертий. Коли опісля призначення нового голови справа дійшла до офіційної передачі майна Червоного Хреста під нагляд новопризначеної Марії Мартин, до колишнього керівника виникло чимало запитань: перевіряючі не знайшли усе те майно, котре повинні були знайти. Не вистачало також чималої суми коштів. Грошей, зібраних від імені благодійного товариства, на його рахунках не опинилося. І пояснити причини цього пан Сагайда так і не зміг. Нині ж це питання уже направлено до прокуратури та відповідних установ.
От і напрошується питання: для чого здіймати зайвий галас? Хай би пан Сагайда спробував принаймні пояснити ось ті незрозумілі речі, замість того, щоб замилювати всім очі та звинувачувати незрозуміло кого у власних нещастях.

Софія Гординська, Голос Карпат