Головна » 2015 » Серпень » 2 » Кого мають вбити в цьому році - вб’ють обов’язково - Москаль

Кого мають вбити в цьому році - вб’ють обов’язково - Москаль

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль про боротьбу з контрабандою, місцеві клани і добірний мат як важливу зброю на Донбасі.

До кабінету голови Закарпатської облдержадміністарції веде довгий коридор. Його стіни обвішані портретами тих, хто керував областю останні сто років. Всього 27 осіб.

За цей час двічі керувати Закарпаттям припадало лише Віктору Балозі. Тепер компанію йому складе Геннадій Москаль. У 2001-2002 роках він уже був губернатором Закарпаття, де ще раніше, в 1995-1997 роках, очолював обласне управління МВС. Так що в Ужгороді Москаль не менш свій, ніж у Луганській області, якою він керував до останнього призначення.

Якщо герой - на фронт

Що нового вдалося з'ясувати про причини стрілянини в Мукачеві 11 липня?

- Я не можу порушувати таємницю слідства. Скажу лише, що обшуки йдуть майже цілодобово. Зараз тут працюють три незалежні групи: Генпрокуратура, СБУ та обласне управління МВС, у якого, до речі, вже близько 15 епізодів у цій справі. З'ясувалося, що при Януковичі еліта контрабандистів возила контрабанду оптом. В основному, через офіційні пункти пропуску. Правоохоронці або були "при ділах", або їх примушували мовчати. Присязі залишилася вірна лише частина людей в погонах. Ці люди винесли секретні документи з управління МВС, сховали їх у горах і на дачах у друзів. Частину цих документів мені принесли, коли я сюди приїхав. Показали найбільші тайники контрабанди та розкрили схеми роботи контрабандистів. Основна робота зараз йде саме за цими документами. З'ясувалося, що на контрабанді були зав'язані облдержадміністрація, міліція, прокуратура і суди.

А тепер ще озброєний Правий сектор і "мисливці" на зразок Йовбака. Що з ними усіма робити?

- Зрозумійте, якби Закарпаттям управляли належним чином, ні з Йовбаком, ні з Правим сектором тут би проблем не було. Що вийшло з Правим сектором? Спочатку це була звичайна партія з патріотами, потім до них потрапили люди з неврівноваженою психікою і кримінальним минулим. І тут, на Закарпатті, ці другі взяли верх над патріотами, перетворивши Правий сектор в організоване злочинне збройне угруповання. Такі перевороти можуть траплятися в будь-якій партії. Знаєте, про що я думаю? Ми в цілому засуджуємо Компартію СРСР, але от чого не можна у неї відняти, так це мистецтва добору, розстановки і виховання кадрів. На жаль, жодна з українських партій цим не займається.

Дмитро Ярош згоден з вами, що місцевий ПС перетворився на злочинне, як ви висловилися, угруповання?

- Я з ним не спілкувався. Думаю, він, як і всі, вірив, що в Закарпатті все добре. Адже міністрів, прем'єра і президента переконували, що в Закарпатті все в порядку, а вони були дуже зайняті, щоб перевірити це. Так і Ярош. Напевно, він займався, в основному, воюючими батальйонами, прифронтовими областями, де проблем і так вистачало. Я наводив довідки: ніхто з центрального проводу Правого сектора не приїжджав у Закарпаття впродовж мінімум півроку. Тому тут і розцвіла ця "малина". Помилки важко визнавати. Проте це вже зробили правоохоронні органи, Кабмін, Адміністрація Президента. Тепер черга політичних сил.

Попередній голова Закарпатської ОДА теж доповідав, що все добре?

- Думаю, оперативна інформація про Закарпаття в Києві все ж була, але її не сприймали всерйоз. Вважали, що це наговори, які бувають в будь-якій області. Але після стрілянини 11 липня Президент, як і вся Україна, був у шоці. На моєму представленні він ледве стримувався. Стрілянина в Мукачеві - ніж у спину України і в серце - Закарпаттю. Тут же дуже багато заробляють на туризмі. А після стрілянини туристів стало менше. Поки бандити можуть ось так запросто розгулювати зі зброєю, проблема не закрита.

Як цю проблему вирішити?

- Контрабандисти і Правий сектор забруднені людською кров'ю, їх владі в Закарпатті треба покласти край. І зробити це треба жорстко, найбільш непопулярними методами. Бандформування повинні бути знищені, а канали контрабанди перекриті. Нове керівництво силових підрозділів з моєї ініціативи склало списки контрабандистів. У них понад 2,5 тис. осіб. Я звернувся до військового комісара. Ми ж план шостої хвилі мобілізації виконали тільки на 10%. А тут люди, як я бачу, досвідчені, які вміють добре стріляти. Хай ідуть в армію і змивають свою вину кров'ю на фронті. Нехай там доводять, що вони герої України!

Слово на службі у губернатора

Президент поставив завдання за два місяці впоратися з контрабандою. Але як це зробити, якщо ви не можете звільнити прокурора, який "кришує" контрабандистів, чи суддю, що повертає контрабандистам заарештовані прикордонниками вантажі?

- Справа не стільки в людях, скільки в посадах. Ось вигнали таку людину з посади, і йому ніхто ні руки не подасть, ніхто на роботу не візьме. Перевертнів і зрадників ніде не люблять. Але ж контрабанда сама не на кордоні починається! Наведу простий приклад. Найчастіше в Закарпатті заарештовують сигарети Львівської та Мінської тютюнових фабрик. Україна тютюн не вирощує. Значить, якщо Львівська тютюнова фабрика закупила, приміром, 500 тонн тютюну, вона повинна відзвітувати про виробництво певної кількості сигарет. Але скажіть, якщо ми щодня під час обшуків конфіскуємо десятки тонн сигарет львівської "табачки" без акцизних марок, який тютюн потрапляє в ті сигарети, які йдуть на законний ринок? Мені було б цікаво знати, що взагалі твориться на Львівській тютюновій фабриці.

Чи не намагалися дізнатися, що коїться в Євросоюзі, де активно приймають наші контрабандні сигарети?

- Щоб вирішити цю проблему 28 липня ми хочемо зібрати в Ужгороді правоохоронців Румунії, Польщі, Словаччини та Угорщини, які ведуть боротьбу з сигаретної контрабандою, нелегальною міграцією і наркотрафіком (зустріч уже відбулася - ред.). Хочемо, щоб прикордонники та митники різних країн щодоби звірялися, що затримано у них, а що у нас. Зараз ящик сигарет в Україні коштує в середньому $200-250 залежно від марки. У Європі його ціна $ 400-500.

Після вашого призначення зайву пачку сигарет через кордон вже не провезеш?

- Зараз 95% контрабанди йде не через пункти пропуску. Через пункти контрабанду носять звичайні люди, розсовують кілька блоків сигарет по сумках і кишенях, роздавши їх своїм дітям та членам сімей. Але по них я, чесно зізнаюся, сказав митникам: не робіть з цього трагедії. Люди намагаються вижити, як уміють. Крім того, вони купують сигарети з акцизними марками, тобто платять податки. Якщо їх пускають в Європу, нехай ідуть. Наша справа - контрабанда в особливо великих розмірах. Там і справжня корупція, і справжня біда.

Тоді і я наведу вам простий приклад. Ви, скажімо, затримуєте одних контрабандистів, але тютюнова фабрика продовжує продавати лівий товар іншим. Прикордонники заарештовують незаконний вантаж, а "правильний" суддя повертає його тим же власникам-контрабандистам. Як розірвати це замкнене коло?

- Боротися з цим можна тільки гласністю. У Луганській області преса часто вирішувала більше, ніж армія і органи державної влади. В українській армії було багато "героїв", які не на жарт злякалися, коли я став говорити вголос про їхні злочини. Вони звикли, що їм кричали "Слава героям!". А коли раз крикнули: "Ганьба!", у них дар мови пропав. Вони ходили за мною і вмовляли: "Більше не будемо! Це була помилка! Ви тільки більше ніколи не говоріть такого журналістам".

Про вас теж є негативні публікації, в тому числі і в закарпатських ЗМІ.

- А ви запитайте про мене у звичайних людей. Ужгород же невелике містечко. Мене всі знають. Для того, щоб зібрати будь-яку цікаву для мене інформацію, мені достатньо три-чотири рази пройтися по набережній. Люди підходять самі і все розповідають. Вони знають, що я ні з якими місцевими кланами не дружив. Тому  люди і не вірять кишеньковій пресі, в якій роками працюють штатні гівномети.

Проти лома є прийом

У Закарпатті майже немає промисловості, всіх годує кордон. Що дати людям взамін контрабанди?

- Закарпаття дійсно опинилося у важкій економічній ситуації. Я був шокований, дізнавшись від начальника управління інвестиційної політики, що остання інвестиція в Закарпатті була зроблена в 2005 році. Вдумайтеся: за десять років ні копійки інвестицій! Всі ці роки замість індустріалізації Закарпаття влада займалася його політизацією. І це при тому, що тут є все: працьовиті люди, комунікації, багаті землі, відмінний клімат, Карпати, надлишок робочої сили.

Чому сюди не йде інвестор?

- Через криміналітет. Це як у будівництві. Скажіть, ви будете будувати будинок у місцевості, де йдуть зсувні процеси? Ніхто там навіть фундамент закладати не стане. Так і тут: поки у нас непрозорі закони, неясні правила гри, які постійно міняться, ніхто сюди не прийде.

Хіба Закарпаття в цьому питанні чимось відрізняється від решти України?

- Відрізняється. Вчора я запросив на пиво, як тут кажуть, одного європейського інвестора, і він зізнався, що Євросоюз буквально виштовхує інвесторів, щороку піднімаючи мінімальну заробітну плату. Підприємці працюють з мінімальною маржею. Вони готові прийти в Україну, але тільки якщо ми наведемо тут порядок. А поки порядку немає, вони йдуть в Камбоджу, В'єтнам, Індію і Пакистан. Це зараз найцікавіші країни для інвестицій. Я спочатку йому не повірив. Адже там  злидні, хвороби. А він мені: "Там прозорі закони, чесна поліція і непідкупні суди". У Пакистані, наприклад, президент не може вплинути на суд. Є там і державний захист інвестицій: якщо з вини держави інвестор зазнав збитків, у нього є право на компенсацію.

Але як глава адміністрації може змінити те, що потрібно міняти на державному рівні?

- Я знаю, що багато людей переконані: проти лома немає прийому. А я не вірю в цю приказку. Я завжди кажу: проти лома є прийом - такий же лом, тільки довший і важчий. Суди, наприклад, теж бояться розголосу. Так, це закрита корпорація, але є ж Вища рада юстиції, Вища дисциплінарна кваліфікаційна комісія суддів, з'їзд суддів. А якщо до цього додати ЗМІ? Завдяки журналістам на світ Божий виплили Вовк, Царевич, Кірєєв і ті, хто приймали рішення проти майданівців.

Нікого з них навіть не звільнили.

- Все одно вони вже не будуть працювати. Просто законна процедура звільнення судді дуже довга. Звання судді - довічне, і позбавляти його складно. А народ хоче, як у пісні: "Ні, ні, ні, ні, ми хочемо сьогодні, ні, ні, ні, ні, ми хочемо зараз".

Ви не боїтеся помсти злочинних кланів, яким обіцяєте перекрити кисень?

- Торік на Закарпатті було близько 400 підпалів автомобілів. Тут якщо ти комусь не догодив, відразу підпалюють машину і кидають гранату у двір. Але я цей Рубікон страху давним-давно перейшов. Мене на Луганщині запитували, мовляв, не боїтеся, що вас уб'ють? Я відповідав: "Кого повинні вбити в цьому році, вб'ють обов'язково, а кого не встигнуть, вб'ють у наступному". Так що переживати нічого.

Місцеві клани і олігархи, зокрема фігуранти мукачівського конфлікту Віктор Балога і Михайло Ланьо, намагалися вже вийти на вас і про щось домовитися?

- Ні, не намагалися. Вони знають, що я ні з якими кланами не дружив і дружити не збираюся.

Не герой і не демон

Чому саме вами намагаються закрити діри спочатку в Луганській області, а тепер і в Закарпатській?

- Не героїзуйте і не демонізуйте мене. Це просто збіг обставин. У 2005-2006 роках я працював головою Луганської ОДА. Якби не це, мене б туди ніколи не призначили вдруге. Крім того, призначили мене дуже специфічно: коли я приїхав до Сєвєродонецька, у мене не було жодного підлеглого - Луганськ був окупований. Довелося створювати все з нуля. Зайдіть тепер до Луганської адміністрації в Сєвєродонецьку. Вона, звичайно, не така, як тут, але за неї не соромно. Там все працює, і від загроз минулого року не залишилося й сліду. Люди притерлися до нас, а ми до них. Нам вдалося зберегти баланс між різними політичними силами на Луганщині: у нас не було ні мітингів, ні пікетів, ні страйків, ні євромайданів. Ситуація ж у Мукачеві вимагала швидких рішень. Донбас, звичайно, важливий, але Закарпаття ще важливіше. Адже тут кордон з тими країнами, з якими ми хочемо дружити, які підтримують нас. І коли вони висунули свої війська на кордон, це вдарило по іміджу України. Нам тепер доводиться "у Сірка очі зичити", щоб пояснити, що у нас тут сталося.

Ви один з небагатьох українських політиків, хто не соромиться публічно матюкатися, а в Інтернеті відеоролики з вашою участю збирають сотні тисяч переглядів. Чому, по-вашому, цей стиль спілкування так подобається українцям?

- Послухайте, в цьому специфіка Донбасу. Дешевий піар тут ні до чого. У Закарпатті я б ніколи не дозволив собі так говорити. Тут рівень культури вище. А в Донбасі інтелігентність сприймається як ознака слабкості. Інтелігент для них - "якийсь додик в окулярах". У Донбасі поки не покажеш, де двері, де ручка і як можна вийти з кабінету разом з дверима, ніхто нічого робити не буде.

Який стиль спілкування вам ближче - донецький чи закарпатський?

- Я повинен підлаштовуватися під людей, а не навпаки. Скажу чесно: я з величезним задоволенням залишився б у Донбасі. Там явний ворог - "ЛНР" і сепаратистських настроїв місцеве населення, яке видно неозброєним оком. Там немає кланів, підкилимних розборок. Там люди простіші. А тут, на Закарпатті, вороги при депутатських значках.

Зізнайтеся, ви, напевно, з полегшенням прийняли пропозицію залишити посаду глави Луганської облдержадміністрації і переїхати в Ужгород. Все-таки на Луганщині гарячіше?

- Чесно - було шкода виїжджати. Бо вже стало видно результати роботи. З'явилася довгоочікувана підтримка людей. Я вже ніде не відчував агресії. Адже в перші дні мене обкладали п'ятиповерховим матом, а я насилу міг відповісти триповерховим. "Сука" - це, напевно, було найм'якше слово щодо мене в ті дні. Але потім все припинилося. Люди визнали мене за свого. До речі, на Закарпатті ідентифікація "свій - чужий" ще сильніша, ніж на Донбасі. Але і в Ужгороді прості люди мене завжди вважали своїм. А кримінальні клани ненавиділи - і коли я очолював обласне МВС, і коли був главою області. Якщо ОДА та керівництво силових структур витримають перевірку на вошивість, злочинні угруповання тут розпадуться. А якщо ні, будуть ставити палиці в колеса всій країні.

Як думаєте, ви тут надовго?

- Глава адміністрації призначається на строк повноважень президента. У мене навіть у посвідченні є дата. Ось дивіться: "Дійсне до 31 грудня 2019". Якщо президент піде на другий термін, він за законом все одно повинен буде заново призначати всіх голів адміністрацій.

У зв'язку з децентралізацією ви повинні будете стати префектом. Вас не лякає те, що облрада забере у вас частину повноважень?

- Контрабандистські клани мені цим теж погрожують. А мені їх погрози по цимбалах. Я готовий віддати всі повноваження, тільки щоб вони з ними впоралися. Для ефективної роботи в області мені достатньо спиратися на центральні органи виконавчої влади та на силовиків.

Яке головне життєве правило Геннадія Москаля?

- Пам'ятаю, як люди з відділу по боротьбі з бандитизмом мене вчили: "Ти повинен мати чуйку, де потрібно вибити двері ногою, а де потрібно зняти туфлі і зайти в будинок босоніж". У мене така чуйка є. При цьому я ніколи не граю, а моє головне життєве правило - бути собою.

Дмитро Синяк, "Фокус"


 


За матеріалами: Новини Закарпаття
21.08.2017
Публікація на http://nowyny.com/
Автор: adminA
Коментарі: 0
Переглядів: 1372

Коментарі

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]