Головна » 2012 » Серпень » 9 » Отто фон Габсбурґ міг би бути імператором галичан, буковинців і закарпатців

Отто фон Габсбурґ міг би бути імператором галичан, буковинців і закарпатців

17 липня 2011 року у віденському соборі Св. Стефана було відслужено жалобну Месу пам’яті доктора Отто фон Габсбурґа, громадянина Німеччини, Австрії, Угорщини та Хорватії. Під час Служби спочилого, однак, називали "Його цісарською та королівською високістю, ерцгерцогом Австрії та королівським принцом Угорщини Отто", оскільки він був колишнім спадкоємцем австро-угорського трону, сином останнього імператора Австро-Угорщини Карла.

Отто фон Габсбурґ (повне ім’я – Франц Йозеф Отто Роберт Марія Антон Макс Генріх Сикстус Ксав’єр Фелікс Ренатус Людвіг Гаетан Пій Ігнатій фон Габсбурґ-Лотрінґен) упокоївся на 99-му році життя. Важко собі уявити, але його, майбутнього спадкоємця австрійської корони, тримав на колінах ще Франц-Йосиф, цісар Австрії та король Угорщини, що правив 68 років – з 1848 по 1916 рік!

Народився Отто 20 листопада 1912 року в родині Карла Габсбурґа (1887 – 1922) та Зіти з дому Бурбон-Парма (вона, до речі, також прожила довге життя – померла 1989 року 97-річною). 30 грудня 1916 року він брав участь у коронації свого батька як угорського короля Карла IV (він же – австрійський імператор Карл І, король Богемії Карл ІІІ), що проходила в Будапешті. У 1918 році Карл був змушений "усунутися від управління державою", і тоді імператриця Зіта заявила: "Суверен не може зректися трону. Його можна усунути, а його права суверена визнати недійсними. Це – так. Це – сила. Але зректися – ні, ніколи. Я радше впаду тут поруч тебе. А потім, після тебе, буде Отто, і навіть якщо нас усіх вб’ють, то будуть ще інші Габсбурґи".

У 1919-му Карл разом із сім’єю був змушений покинути Австрію. Тоді ж австрійський парламент прийняв т.зв. "габсбурзький закон", яким позбавляв Габсбурґів усіх титулів, майна, і забороняв їм перебувати на території країни до тих пір, поки вони не відмовляться від домагань на престол (Отто зробить це у 1961 році, і лише тоді йому буде дозволено відвідати Австрію, куди він уперше приїде тільки 1966 року). "Габсбурзький закон" в Австрії анулюють у 1935 році, однак з приєднанням країни до Німеччини у 1938 році його знову відновлять і відмінять щойно в червні 2011 року, за 10 днів до смерті Отто.

У 1921 році Карл двічі намагатиметься повернутися як король до Угорщини, однак обидва рази йому на заваді стане тодішній правитель країни, регент Міклош Горті (таким чином, до 1946 року Угорщина де-юре буде "королівством без короля"). Після смерті свого батька у квітні 1922 року на засланні на острові Мадейра Отто стає головою дому Габсбурґів та офіційним спадкоємцем уже неіснуючого на той час австрійського престолу.

Отто змалку виховували у дусі вірності до обидвох державотворчих народів колишньої імперії. За рішенням королеви Зіти, Отто навчали вдома зі старих австрійських та угорських книг. А монахи з угорського абатства Паннонголма вчили його угорської мови та літератури. Наприкінці свого життя на знак подяки угорському монастирю Отто заповідав поховати своє серце в його стінах.

У 1930 році 18-річний принц складає іспити на австрійський та угорський атестати зрілості. Далі вивчає соціологію та дипломатію в університетах Німеччини, Бельгії та Франції. Тема його 368-сторінкової докторської дисертації, яку Отто фон Габсбурґ захистив у 1935 році, звучала так: "Засноване на звичаєвому праві та законодавстві спадкове право і неподільність селянських володінь в Австрії". Один із викладачів дав таку характеристику здобувачеві: "Цей молодий Габсбурґ справді є першим спадкоємцем трону в світі, який чесно здобув докторське звання".

Метою виховання наслідного принца Отто було докладання всіх зусиль для повернення втраченого трону. Антигабсбурзькі настрої в Австрії, здається, потроху минали, і вже починаючи з 1931 року, різні населені пункти країни врочисто йменували Отто своїм почесним громадянином, а у 1932 році в країні виник рух "Залізне кільце", кінцевою метою якого було реставрація Габсбурзької монархії. Особливо прогабсбурзькі настрої в країні посилилися після приходу в 1933 році до влади у сусідній Німеччині Адольфа Гітлера з його планами поглинути Австрію в рамках проекту Великої Німеччини. У 1934 – 1938 рр. Отто кілька разів намагається встановити контакт з австрійськими владними структурами, у лютому 1938-го навіть пише листа канцлерові з проханням призначити його канцлером. Канцлер Шушніґґ відхиляє пропозицію Габсбурґа. За іронією долі, німецький березневий план того ж року з приєднання Австрії до Райху носив назву "Отто"…

У 1920 – 1930-ті рр. в Угорщині діяли т.зв. "легітимісти" – політики-аристократи, які прагнули відновлення монархії. Серед них були такі відомі особи як граф Альберт Аппоні (колишній міністр освіти, автор відомих законів про шкільництво), граф Янош Зічі, колишній спікер парламенту Іштван Раковський та ін. Після смерті Карла IV вони проголосили Отто угорським королем під ім’ям Отто ІІ, який поки що "у зв’язку з форс-мажорними обставинами не може зайняти трон".

Вступ німецьких військ в Австрію застав Отто в Парижі, де він просив від західних держав підтримки проти нацистів, щоправда, безрезультатно, і закликав австрійців до спротиву. Тоді ж у рупорі нацистської партії – газеті "Фелкше Беобахтер" – з’явилася передовиця, де Отто був названий "зрадником вітчизни".

У 1940 році Отто фон Габсбурґ емігрує до США, де живе впродовж чотирьох років. Його кілька разів приймає президент Рузвельт. Під час першої зустрічі Рузвельт заявив Габсбурґу, що розпад Австро-Угорщини був помилкою, в результаті якої були відпущені на волю агресивні сили Центральної Європи. На його думку, і в той час існувала потреба у створені дунайської держави, яка би була здатна перегородити шлях німецькому просуванню на схід і російському – на захід. А у 1943 році завдяки зусиллям Отто в штаті Індіана створюється Австрійський легіон, куди записалися троє братів Отто. Легіон цей, правда, проіснував усього три місяці, після чого австрійців перерозподілили по американських військових частинах. У жовтні того ж року угорський уряд надсилає Отто меморандум, у якому просить його стати на чолі Дунайської федерації, куди б увійшли, окрім Угорщини, Баварія та Польща і, можливо, деякі інші країни. Однак цьому протидіяли союзники – США та СРСР, і тому питання було зняте з порядку дня. Отто довелося виїхати з Америки, і він повернувся до Португалії.

У 1951 році Отто фон Габсбурґ одружується з Реґіною Саксонсько-Майнінґенською. У них було семеро дітей. Цікаво, що доньку Андрею хрестили водою з Тиси, Австрії та Йордану. У 1961 році у подружжя народжується перший син, нинішній глава дому Габсбурґів – Карл.

Отто фон Габсбурґ був довголітнім депутатом Європарламенту, головою Європейської народної партії та Пан’європейської унії. Він є автором книг німецькою, угорською та французькою мовами, окрім яких володів іще англійською, італійською, іспанською, португальською та латиною. У 1989 він став одним із ініціаторів т.зв. "Пан’європейського пікніка" га австрійсько-угорському кордоні, коли через відкритий кордон ринули близько 600 східних німців, що через Угорщину та Австрію прямували до Західної Німеччини. А в 2005 році у своїй доповіді "Нова Європа", прочитаній у вашингтонському університеті, Отто фон Габсбурґ заявив, що найбільшою проблемою для Європи є Росія. Він сказав: "Путін дуже відверто заявляє про свої наміри… Такі люди на вітер слів не кидають. Справа може дійти до катастрофи, якщо решта світу ніяк не реагуватиме на існуючі небезпеки".

Угорський історик Ондраш Ґере згадує, як у розмові з ним Отто фон Габсбурґ сказав: "Наша сім’я впродовж 700 років правила у різних місцях Європи. Тому ці останні 80 – 90 років, можливо, це лише інтермецо…" А його син Карл, на чию користь у 1961 році Отто відмовився від домагань на колишні землі його родини, коли його спитали, чи він усе ще плекає надії на повернення до монархії, відповів: "Я реаліст. Але давайте скажу так. Було би безглуздям мріяти про республіканський устрій у Великобританії, так само як і про монархію у Швейцарії. Але Австрія – хто його зна? Це – відкрите питання". В іншому своєму інтерв’ю Карл сказав також, що у нього та у його сім’ї мало грошей, і вони мусять заробляти собі на прожиття. Однак праця ця є продовженням вікової місії Габсбурґів. Члени цієї родини напевне й надалі працюватимуть, служитимуть своїм ідеалам, вестимуть гідне, респектабельне, хоч і нуднувате життя, знаючи, що доля мусить знову повернутися до них лицем. Адже недарма Іван Павло ІІ проголосив останнього імператора Карла, батька Отто, блаженним. І недарма в їхньому роду були такі видатні особистості як угорські королі Альберт (1437 – 1439), Владислав V (1440 – 1457), імператриця Марія Терезія (1717 – 1780), цісар Франц Йосиф (важко уявити, однак на початку його правління ще не було залізниць, а наприкінці вже літали літаки!) і багато інших, серед яких – Отто фон Габсбурґ (1912 – 2011). Він, як і його предки, міг бути імператором галичан і буковинців і королем закарпатців. Не судилося. Однак він став захисником ідей вільної Європи…Тіло його, як належить, спочиває в Австрії, а от серце лежить в Угорщині.

Журнал Rubicon


За матеріалами: Новини Закарпаття
12.12.2017
Публікація на http://nowyny.com/
Автор: admin
Коментарі: 0
Переглядів: 1843

Коментарі

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]