Головна » 2015 » Липень » 2 » “Перуанський земляний горіх” вирощують на Закарпатті

“Перуанський земляний горіх” вирощують на Закарпатті

Саме так. Лише не тільки у Приборжавському, але і у інших містах і селах України та … світу!

Потрапив перуанський земляний горіх до нас з тієї ж Америки, яку колись відкрив Колумб. Пам’ятаєте Колумба? Саме його іспанські моряки це і зробили для нас!

Франція – країна передової моди дуже скоро відкрила новий тренд: невеликими, але витонченими квітками «перуанського земляного горіха» панянки прикрашали своє волосся і робили дивовижні букети.

Дійшло до того, що Франція була змушена робити штучні квіти перуанського земляного горіха, адже справжніх квіток на всіх бажаючих просто не вистачало!

ЦІКАВА ПЕРЕДІСТОРІЯ

Отже, моряки Колумба завезли у Європу «перуанський земляний горіх», який ми так тепло зараз називаємо… картоплею. Саме так! Але її привозили у Європу двічі.

Вперше моряки захопили з собою дику картоплю, яка на смак відрізняється від звичної для нас. Та й консистенція була трохи м’якша, водяниста. Пізніше картоплю знову привезли з Америки англійці, які вчинили кругосвітню подорож вже після Магеллана.

Спочатку картопля, як екзотична рослина, стала мешканкою ботанічних садів, де радувала погляди іспанських дам своїми непомітними квітами. На столи європейців “перуанський земляний горіх” потрапив трохи пізніше. Спочатку, через незнання, люди намагалися використовувати в їжу поверхневі частини рослини – листя і плоди.

Чого з ним тільки не робили! По – перше, за їстівні прийняли не самі бульби, а ті зелені ягоди, що утворюються на стеблах після цвітіння. З нетерпінням дочекавшись їх пожовтіння, усередині варили в цукрі.

Огидне вариво знову і надовго відбивало охоту до цих незрозумілих плодів. Справа в тому, що соланін, який міститься у поверхневій частині рослини, є сильною отрутою і викликав у нерозумних гурманів важкі отруєння, примушуючи оточуючих серйозно побоюватися заморської рослини і ставитися з великою недовірою до розповідей про її їстівність.

У деяких європейських країнах знали, що їстівна частина картоплі – це підземні бульби, проте викопували їх занадто рано. Першими в Старому світі використовувати картоплю в якості їжі стали ірландці.

А ось французи, як пройшла мода на дивні квітки перуанського земляного горіха, оголосили його рознощиком сифілісу. Що змусило їх прийти до такого висновку, дослідники досі так і не з’ясували.

Вважалося також, що вона не є здоровою для християн. Саме тоді і селяни, і фанатичне духовенство охрестили його «чортовим яблуком». Це не сприяло масовому вирощуванню картоплі. Але у цей період картопля почала використовуватися у медицині.

Проте, у 18 столітті уряди Німеччини, Франції та деяких інших країн, які за якусь там сотню років все ж таки пізнали справжню цінність картоплі, зробили примусові заходи по її поширенню.

Людей просто примушували саджати картоплю і це не минуло марно. По-перше, селяни нарешті навчилися правильно обробляти цю культуру, оцінили поживність і смак бульб, стали готувати різноманітні картопляні страви; по-друге, населення цих країн уникнуло голодовок, викликаних неврожаями зернових.

Картопляний хліб, який виготовляли замість звичайного, був дешевим і служив основною їжею незаможного населення.

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

Бульби картоплі, які перебували кілька днів після викопування із землі на світлі, зеленіють і в них утворюється хлорофіл. Під впливом прямого або розсіяного сонячного світла в бульбах одночасно збільшується вміст отруйного соланіну, від якого страждали перші європейці, що скуштували картоплю. Особливо швидко накопичуються хлорофил і соланін в бульбах на світлі після миття.

Тому така картопля не годиться ні в їжу, ні для корму худобі. Картопля стає непридатною до харчування при озелененні всього четвертини поверхні бульби. Ні окріп, ні розпечена сковорідка не можуть знешкодити соланін. Ось чому чисту від землі картоплю для продовольчих цілей необхідно зберігати в темних приміщеннях.

Капронова сітка не захищає від світла. Щоб не принести з ринку таке зелене нещастя, картоплю при можливості краще купувати в полотняних мішках, але їх зараз зовсім  немає. Тому звертайте увагу на зовнішній вигляд «перуанського земляного горіха».

Проросла картопля містить підвищений вміст соланіну, вживати її в їжу також не рекомендується.

НАСІННЯ КАРТОПЛІ КРАЩЕ, КОЛИ ЗЕЛЕНЕ 

Однак для насіннєвих бульб озеленення – необхідна умова підвищення термінів зберігання. Для насіннєвої картоплі таке озеленення корисне, тому що бульби не уражаються хворобами і не пошкоджуються гризунами під час зберігання. Крім того, позеленіла картопля забезпечує отримання більш високих врожаїв.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДІЄТОЛОГА ПЕРЕД ПРИГОТУВАННЯМ

Щоб істотно зменшити кількість нітратів, дієтологи радять не тільки ретельно очистити і промити овочі, але і витримати їх кілька годин у підсоленій воді. Соляна вода просто «втягне» в себе переважну більшість нітратів.


За матеріалами: Новини Закарпаття
21.10.2017
Публікація на http://nowyny.com/
Автор: adminA
Коментарі: 0
Переглядів: 1387

Коментарі

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]