Головна » 2012 » Вересень » 8 » Театр абсурду: мешканці Берегова хочуть і для української статус регіональної

Театр абсурду: мешканці Берегова хочуть і для української статус регіональної


Останнє рішення Берегівської міської ради щодо надання угорській мові статусу регіональної навряд  чи додасть проблем на офіційному рівні, але може спровокувати загострення на побутовому.

Не так однозначно, як це зробила більшість депутатів Берегівської міської ради, сприйняли ухвалення рішення про надання угорській мові статусу регіональної в місті Берегово прості мешканці.

Адже більшість населення в місті – зовсім не угорці за національністю. Так, за переписом 2001 року кількість мешканців Берегова угорської національності становила 48,1%, однак з тих пір етнічний склад районного центру дещо змінився, і зовсім не на користь угорців.

Вже у 2001 році 38,9% мешканців міста складали українці. Саме останні часом почуваються тут «не у своїй тарілці». Аби почувати себе комфортно змушені вчити угорську мову.

«До мене часто підходять клієнти і говорять лише на угорській, – розповідає працівниця банківської установи у місті Берегово (просить не назвати її ім’я). – Я прошу розмовляти українською, адже іншою не володію. У відповідь чула, що живу в угорському місті – мушу знати угорську. Для мене це звучить трохи абсурдно, адже я українка, живу в Україні – чому мене змушують вчити іншу, зовсім чужу для мене мову? Якщо депутати прийняли рішення про угорську регіональну – нехай визнають тоді регіональною і українську, аби українці не почувалися у Берегові зайдами і чужинцями...»

На жаль, постійних та безкоштовних курсів вивчення угорської мови для всіх бажаючих в місті немає. Тому бажаючі змушені наймати приватних репетиторів.

З наданням угорської статусу регіональної мови депутати не врахували моменту, що практично угорська мова вже давно діє в Берегові на тих самих правах, що і  українська. Місто має подвійну назву Берегово-Берегсас (про це свідчать таблички на в’їздах до міста, на деяких державних установах, освітніх закладах тощо), назви більшості закладів торгівлі також дубльовані на двох мовах, а деякі взагалі містять лише одну – угорську в тому числі. У закладах торгівлі працівники часом не володіють жодною мовою, окрім угорської, а в районі такі зустрічаються і серед працівників сільських рад.

Затвердження статусу регіональної може викликати неправильне розуміння цього рішення у простих громадян, які можливо будуть вимагати розмовляти з ними виключно угорською у всіх установах, і не лише державних. А це, у свою чергу, призведе до неминучих конфліктних ситуацій. 

Аналітики та деякі політики вважають, що прийняття регіональних мов в Україні – крок до сепаратизму. «Ми не хочемо, щоб наша мовна проблема вирішувалася за рахунок документу, який завдає шкоди інтересам всієї країни і сприяє сепаратизму», – це слова голови кримськотатарського Меджлісу Мустафи

Джемілєва.

Колишній політв'язень, Герой України Левко Лук'яненко сказав у ефірі «5 каналу»: «Закон України «Про засади державної мовної політики» ... спрямований на розкол Української держави».

Загроза сепаратизму – досить небезпечний момент, тим паче для Закарпаття. Він пов’язаний в тому числі з початком отримання громадянства Угорщини за спрощеною схемою, що з успіхом впроваджується в консульських установах Угорської Республіки на Закарпатті. Скільки нині людей з подвійним громадянством проживає в області не знають навіть спецслужби, які мають слідкувати за такими процесами для забезпечення цілісності та безпеки держави.   

Не випадково саме у Берегові був відкритий і офіс-приймальня угорського депутата від партії Йоббік Бейли Ковача. Ультрарадикальна партія Йоббік виступає за створення «Великої Угорщини» на теренах «угорських етнічних земель» – України, Румунії та Словаччини. Вона лобіює і створення автономії для угорців, які мешкають в сусідніх державах. На Закарпатті, зокрема мова йде про створення так званого Притисяньського автономного району, де угорці будуть домінувати.

«Законотворча ініціатива регіоналів гарантує чималі гроші перекладачам з регіональних мов. Весь документообіг парламенту, уряду та адміністрації президента вестиметься тільки українською і обов'язково перекладатиметься на регіональні мови. За мовною ініціативою парламентарів, судді та нотаріуси мають вивчити другу мову самі», – повідомляє ТСН.

Отже, віднині преференції під час прийому на вакантні посади, в пергу чергу у державні установи, у Берегові матимуть ті, хто володіє угорською мовою. Всі інші залишаться за бортом.

Услід за містом Берегово регіональну угорську мову можуть затвердити в Ужгородському (де мешкає 32,6% угорців, згідно з переписом 2001 року), Берегівському (76,3%), Виноградівському (26,1 %) та Мукачівському (12,7%)районах Закарпатської області.



За матеріалами: Новини Закарпаття
26.09.2017
Публікація на http://nowyny.com/
Автор: adminA
Коментарі: 0
Переглядів: 1817

Коментарі

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]