Головна » 2016 » Жовтень » 3 » Золотим інтелектуальним фондом Ужгородського національного університету є унікальна колекція рукописів та стародруків

Золотим інтелектуальним фондом Ужгородського національного університету є унікальна колекція рукописів та стародруків

Не секрет, що у пору електронних ЗМІ та інтернету роль бібліотек, як провідного джерела просвітництва й науки, дещо ослабла, однак значення книгозбірень, як оберегів знань та свідків інтелектуального поступу людства, залишається пріоритетним.

Такого висновку не важко дійти, відвідавши відділ стародруків та рідкісних видань Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету.

Світочі і свідки культури

– Дбайливо збережена колекція стародруків є справжнім національним надбанням, свідченням культурних традицій, історичних подій, що ілюструє важливі етапи розвитку історії не тільки Закарпаття, але і Центральної Європи загалом – каже директор бібліотеки Марія Медведь, з якою ми спілкувалися напередодні Всеукраїнського Дня бібліотек.

Ю. Мателешко з інкунабулою 1490-1495 рр. середньовічного автора Петра з Кресченти, громадянина Болонії, “На допомогу сільським жителям”, популярним ілюстрованим виданням по сільському господарству

Сьогодні у фонді відділу стародруків та рідкісних видань Наукової бібліотеки УжНУ, котрий є джерельною базою для сучасних досліджень, зберігається 20576 унікальних рукописних та друкованих пам’яток XV–XІX ст. Колекція формувалася більш ніж чотирьох століть і є унікальним джерелом відомостей із загальної центральноєвропейської та вітчизняної історії, історії культури, книги та книгознавства, мистецтва книги та поліграфії. Багато книжок мають цінні прикмети часу: екслібриси, автографи, маргінальні записи видатних особистостей. Фонди відділу включають  інкунабули (видання XV ст.),  палеотипи (перша половина XVI ст.), альдини, фробени, ельзевіри – видання найвідоміших європейських видавничих фірм XVI–XVIII ст., інші стародруки латинським шрифтом, кириличні стародруки, а також колекцію рукописів.

Інкунабули

 І. Зомбор із великоформатною трьохмовною латино-греко-єврейською Біблією 1587 р., виданою у Женеві.

 Записи на інкунабулах розповідають про те, що ці першодруки завозились на Закарпаття з різних міст Західної Європи вже в другій половині XVI століття і були власністю відомих аристократів, таких як Л. Фекете, Б. Шеффер, І. Фаллаї та інші. Інкунабули були подаровані єзуїтській колегії.

Інкунабули містять твори римських письменників Марка Туллія Ціцерона (промови та ораторські твори), Публія Овідія Назона «Метаморфози»,  «Героїні», «Фасти», «Скор ботні вірші», Валерія Максіма «Про знаменні діяння та вислови», Гая Светонія Транквілла «Життє пис цезарів», Клавдія Птоломея «Космографія».

Великоформатна Біблія 1587 р. та мініатюрне видання ХVІІ ст. твору Фоми Кемпійського “Про наслідування Христа”

Окремий розділ складають інкунабули християнських письменників III-VII ст.: Лактанція – «Про божественні установлення», Евсевія Памфілля – «Історія церкви», Иоанна Златоуста –  «Про Мафтея», Аврелія Августина – «Трактат про псалми», «Мистецтво проповідування», Орозія – «Історія» та Григорія Великого – «Моральне роз’яснення книг Иова», письменників XII—XV ст.: Иоанна Балба – «Гра матика та етимологічний словник», Бернардіна де Сеніс – «Промови», Герсона – «Про наслідування Христа та про зневагу до всіх марнощів світу», Франціска Фідельфа  – «Промови та різні твори», Якоба де Ворагіне – «Легенди про святих» та Альберта де Ейб – «Пое тична перлина»,  а також дві Біблії.

Із наявних інкунабул переважна більшість надрукована в 90-х роках XV ст. Дві найдавніші походять із середини 60-х років XV ст. – твір Аврелія Августина «Мистецтво проповідування» виданий Й. Ментеліном у Страсбурзі, та твір І. Златоуста.

 Мініатюрне видання ХVІІ ст. твору Фоми Кемпійського “Про наслідування Христа” із колекції відділу рукописів, стародруків та рідкісних книг Наукової бібліотеки УжНУ

 – За місцем видання найбільше інкунабул нашої бібліотеки видано у Венеції, інші – у Базелі, Страсбурзі, Нюрнберзі, Парижі, Авгсбурзі та Ульмі, розповідає завідувач музеєм книги НБ УжНУ Ігор Зомбор. – . Їхніми видавцями були видатні майстри книгодрукування Антон Кобергер, Теодор де Рагазонібус, Баптіста де Тортіс, Бар толомей де Заніс, Бернардін Беналій, Й. Ментелін, Н. Кеслер та інші. Частина інкунабул є дуже рідкісни ми і не мають відповідників в інших біб ліотеках України та колишнього Союзу .

 – Усю необхідну документацію для того, щоб Наукову бібліотеку Ужгородського національного університету визнали національним надбанням, керівництво вишу подало в столичні кабінети, і університет уже другий рік поспіль очікує на це почесне звання – каже проектор з наукової роботи професор Ігор Студеняк.

Палеотипи і рукописи

Інший вид стародруків палеотипи (побачили світ упродовж першої половини XVI століття) представлені виданнями найбільш відомих європейських друкарів Й. Фробена, Й. Бадіуса Асцезія, Г. Понтіку, Й. Амербаха, П.Ліхтенштейна, Я. Галлера, Л.Суардо, Й. Буколдіана та ін. Сьогодні у фонді відділу нараховується 225 примірників палеотипів (47 з них виявлено у фонді в 2014-2015 рр.).Велика кількість покрайніх записів приховують нові відомості про далеке минуле Карпатського регіону.

Колекція зберігає видання визначних європейських друкарських фірм XV–XVII ст. — Альдів з Італії (Венеція), Етьєнів з Франції (Париж, Женева), двох нідерландських — Плантена (Антверпен, Лейден) та Ельзевірів (Лейден, Антверпен), а також провідних французьких видавців XVIII ст. Дідо (Париж).

Ілюстрація виноробства ХV ст. в інкунабулі середньовічного автора Петра з Кресченти  “На допомогу сільським жителям”.

Беззаперечна цінність колекції кириличних видань, до складу якої входять книжки, надруковані слов’янським кириличним шрифтом протягом XV–XVIII ст. У фонді зберігаються такі рідкісні видання, як венеці анські видання «Соборник» з 1538 року, «Псалтир» з 1546 року, «Молитвослов» з 1547 року, знамените «Четвероблаговестіє», видане Філіпом Молдаванином в 1546 році, а також «Триодь постная», надрукована в «странах Македонских, в граде Сканери» магістром Калімом Занеті в 1563 році та інші. Зберігається в бібліотеці і знаменита «Острозька біблія» 1581 року. Серед стародруків 17–18ст. можна виділити «Євангелие учительное» Кирила Транквіліона (Рахманів, 1619), «Книга о вере единой» Захарія Копистенського (Київ, 1619), «Києво-Печерський патерик», виданий Інокентієм Гізелем у 1661 році та інші.

Колекція рукописних книг Наукової бібліотеки УжНУ складає 560 одиниць зберігання, серед яких – 70 примірників кириличних рукописних книг ХVІ – ХІХ ст. У фонді є рукописи закарпатських письменників, громадських і культурних діячів: В.Довговича, О.Духновича, А.Коцака, рукопис історика М.Лучкая «Історія карпатських русинів» (лат.) у 6 т. (4 книги). У фонді зберігається одна з найдавніших рукописних книг Закарпаття – «Мінея» 1500 р. та інші. Окремо слід відзначити колекції книг з автографами О.Духновича, А.Кралицького, І.Орлая, А.Бачинського та ін. Збереження цього насправді золотого інтелектуального фонду – єдиний спосіб забезпечення повноцінної й різнобічної інформації для майбутніх поколінь дослідників.

Василь Ільницький


За матеріалами: Новини Закарпаття
12.12.2017
Публікація на http://nowyny.com/
Автор: adminA
Коментарі: 0
Переглядів: 1183

Коментарі

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]