Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль підписав розпорядження, згідно з яким 16 травня в області буде вихідним днем.

Як повідомили сьогодні, 13 травня, у прес-службі Закарпатської ОДА, у зв'язку зі святкуванням П’ятидесятниці за Григоріанським календарем закарпатці, незалежно від конфесійної належності, отримають у понеділок, 16 травня, вихідний день, передає УНІАН.

"Згідно з документом, головам райдержадміністрацій, керівникам підприємств, установ і організацій рекомендовано перенести робочий день з понеділка, 16 травня, на суботу – 21 травня", - уточнили в прес-службі.

П’ятидесятниця - свято сходження Святого Духа на апостолів. За Григоріанським календарем святкується на 50-й день після Великодня. Оскільки Великдень 2016 року католики відзначали 27 березня, П’ятидесятниця випадає на 15 травня.

Нагадаємо, раніше секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов запропонував розглянути питання переходу у святкуванні церковних свят, зокрема, Різдва Христового, з Юліанського на Григоріанський календар, що використовується світським співтовариством та більшістю інших християнських церков, у тому числі і православних. Однак голова Української православної церкви Київського патріархату патріарх Філарет вважає, що цього не сприймає народ, тому сьогодні такий крок позбавлений сенсу.

Довідка

Юліанський календар було розроблено групою александрійських астрономів на чолі із Созігеном і запроваджено Юлієм Цезарем в 45 р. до н.е. Юліанський календар ґрунтувався на культурі літочислення Давнього Єгипту. У Стародавній Русі календар був відомий під назвою "Миротворного круга", "Церковного круга" і "Великого індіктіону". Рік за юліанським календарем починається 1 січня, оскільки саме цього дня з 153 р. до н.е. вибрані коміціями консули вступали на посаду. У юліанському календарі звичайний рік складається з 365 днів і ділиться на 12 місяців. Раз на 4 роки оголошується високосний рік, в який додається один день, - 29 лютого (раніше аналогічна система була прийнята в зодіакальному календарі за Діонісієм). Таким чином, юліанський рік має тривалість у середньому 365,25 дня, що відрізняється на 11 хвилин від тропічного року.

Точність юліанського календаря невисока: кожні 128 років накопичується зайвий день. Через це, наприклад, Різдво, що спочатку майже збігалося із зимовим сонцестоянням, поступово зрушувалося у бік весни. Після довгого обговорення цієї проблеми в 1582 році юліанський календар у католицьких країнах ухвалою Папи Григорія XIII був замінений на точніший Григоріанський календар. При цьому наступний день після 4 жовтня був оголошений 15 жовтня. Протестантські країни відмовлялися від юліанського календаря поступово, впродовж XVII-XVIII століть; останніми були Великобританія (1752) і Швеція. У радянській Росії григоріанський календар було запроваджено декретом Раднаркому, ухвалено 24 січня 1918 року (його часто називають новим стилем) у православній Греції - в 1923 році.