Відзначається, що провали в пропаганді кремля можна пояснити провалами влади.

Пропагандистські операції москви славляться своїм розмахом і ефективністю. російські ЗМІ не тільки перетворили соцмережі на зброю, втручаючись в американські та європейські вибори, а й продовжують відігравати важливу роль у розпалюванні в США культурних воєн та політичних розбіжностей.

Видання Newsweek пише, що президент рф володимир путін протягом багатьох років консолідував і посилював контроль над державними ЗМІ, щоб контролювати громадську думку і придушувати будь-яке інакомислення. Широко повідомлялося, що щотижня прес-секретар російського диктатора дмитро пєсков проводить зустрічі з редакторами газет, щоб забезпечити згуртованість преси. Також видаються "секретні інструкції" з поточних тем для обговорення, щоб спонукати редакторів задуматися над конкретними рядками та історіями.

Однак невдачі і плутанина у війні росії з Україною показали, що путінська пропагандистська машина дає збій. Офіційним ЗМІ було важко пояснити російському суспільству, що таке війна. Оскільки конфлікту не видно кінця, путінські рупори все більше суперечать самі собі, а в деяких випадках навіть наважувалися говорити правду про війну, через яку деякі критики путіна опинилися у в'язниці.

Хаос у ЗМІ досяг піку після заколоту ПВК "вагнера" в червні. Найманці і їх ватажок євген пригожин, яких прославляли як російських героїв, тепер стали зрадниками. Але деякі російські політики і ЗМІ применшили значення заколоту, а прес-секретар президента рф пєсков був змушений відмовитися від своїх колишніх заперечень того, що путін зустрічався з пригожиним після заколоту.

У міру того, як російська пропаганда все більш прямо і публічно стикалася з реальністю, путін зберігав твердий контроль. Однак деякі спостерігачі, а також недавні опитування громадської думки показують, що в росії збільшується дефіцит довіри, що може стати потенційною довгостроковою загрозою правлінню путіна.

"Коли ваша система не стабільна, ви побачите збої і проблеми в різних місцях", — говорить головний редактор забороненого в росії телеканалу "Дощ" Тихон Дзядко. "Війна триває вже 16 місяців, і ніхто не бачить кінця. Люди в кремлі і російські пропагандисти бачать, що росія не перемагає, що рф втрачає території, які вона захопила на початку війни".

Британський політолог Марк Галеотті налаштований скептично, кажучи, що фальшива різноманітність думок та контрольоване інакомислення — це всього лише частина кремлівської п'єси.

"Етикет путіна диктує, що його хлопчики можуть битися між собою, якщо вони ясно дають зрозуміти, що всі вони вірні царю", — говорить Галеотті.

Створення заколоту

За кілька місяців до заколоту пригожин, давній друг путіна, став найгучнішим критиком війни. Зрештою, він заявив, що війна була розпочата під хибним приводом і звинуватив керівництво кремля в корупції та некомпетентності. Крім того, він заявив, що мирних жителів вбивали з обох сторін і що "неосвічений дідусь" не знав, що відбувається.

пригожин рушив на москву зі своїми найманцями 24 червня. Під час короткого повстання група "вагнера" заявила, що взяла під контроль два військові центри на півдні росії і просунулася в межах 190 миль від столиці, перш ніж відступити після угоди, укладеної за посередництва олександра лукашенка. Ця заплутана серія подій викликала неоднозначну реакцію путінських ЗМІ.

"Всередині фальшиво-бюрократичного наративу, як прибрати пригожина і "вагнер", які є героями держави і роблять для нього добру справу, а потім відбувається цей дивний епізод, коли вони раптом зрадники, які марширують на столицю?" - запитує соціолог корпорації RAND, який вивчав апарат російської пропаганди, Крістофер Пол. "Ви не можете зібрати послідовність подій. Це складна і непослідовна історія для розповіді".

Висвітлення заколоту та його наслідків відображало відсутність внутрішньої згуртованості всередині путінської дезінформаційної машини. Деякі ЗМІ скасували попередні похвали пригожину, ставлячи під сумнів важливість Бахмута і питаючи, чому "вагнеру" знадобилося понад 200 днів, щоб здобути перемогу. У травні пропагандистські канали заявили, що взяття міста пригожиним стало "подією історичного масштабу", яка викликає "ймовірно, ті ж емоції, що і діди в Берліні", маючи на увазі закінчення Другої світової війни.

30 червня "Перший канал" заявив, що Бахмут — "не найважливіше місто для фронту", назвавши ефективність найманців "міфом". У 2022 році російські сили захопили стратегічне українське місто Маріуполь на Донеччині за набагато менший час.

Водночас з'явилися ЗМІ, які встали на бік пригожина. У державній пресі та на телебаченні постійно з'являлися повідомлення про те, що повстання було в основному "безкровним".

Це різко контрастувало з тезами, озвученими проросійськими блогерами. Деякі запитували, чому від рук "вагнерівців" загинула понад дюжина російських льотчиків, і вимагали пояснити, хто понесе покарання. У свою чергу путін з'явився одночасно в двох різних "прямих" ефірах в різних місцях, що лише підгодувало теорію про "двійника путіна".

Виборче покарання за "військові фейки"

Проблеми кремлівської пропагандистської машини, які виявив заколот, вперше почали проявлятися незадовго до початку путінської війни і посилювалися в міру того, як вторгнення провалювалося.

У березні 2022 року москва намагалася контролювати інформпростір, прийнявши закон, що передбачає тюремне ув'язнення на строк до 15 років за умисне поширення "фейкових новин" про російську армію. З тих пір кремль використовував "закон про військові фейки", щоб розправитися з тими, хто відхиляється від путінської пропаганди. Це включає заборону ЗМІ називати вторгнення "війною". Державні ЗМІ зазвичай використовують путінський термін "спеціальна військова операція".

Однак приблизно через півроку російське державне телебачення вперше назвало конфлікт "війною", коли пропагандист володимир соловйов використав це слово у своєму шоу. Багато телеведучих і гостей, а також міністр закордонних справ росії сергій лавров й навіть сам путін з тих пір публічно використовували одні наративи.

"Частково це пов'язано з готовністю бути непослідовним, але іноді це інституційний недолік", — каже Пол з RAND. "Можливо, існують різні механізми контролю над друкованою пресою та телебаченням, і, можливо, різні вказівки просочилися або були по-різному інтерпретовані менеджерами середнього рівня, лідерами чи бюрократами в цій ієрархії".

Одним із ЗМІ, яке незабаром після початку війни стало жертвою кремлівських репресій - телеканал "Дощ", який висвітлював події в Україні.

"Для мене було абсолютно очевидно, що початок війни став початком кінця телеканалу "Дощ" в росії", — говорить головний редактор Тихон Дзядко. Тепер телеканал базується в Нідерландах.

За його словами, неточності в повідомленнях кремля з'явилися в результаті фундаментального "замішання" щодо природи і мети самої війни.

"Цей зсув стався з самого початку, тому що ніхто не розуміє, чому росія почала війну", — говорить Дзядко. "Навіть уряд цього не розуміє, а російська пропаганда намагається зрозуміти, як реагувати на ті чи інші події, і намагається викрутитися, коли ситуація змінюється. Наприклад, так звана "демілітаризація" України — зараз путін каже, що Україна мілітаризована більше, ніж будь-коли, а значить, ця "операція" не увінчається успіхом".

У червні 2023 року депутат держдуми рф костянтин затулін заявив, що москві не вдалося домогтися своїх цілей в Україні. У грудні 2022 року кремлівська пропагандистка Ооьга скабєєва заявила, що війна в Україні "виснажує" росію "в усіх відношеннях" і що багато росіян хочуть припинення бойових дій. Ні затулін, ні скабєєва не були притягнуті до відповідальності за "законом про військові фейки", що демонструє вибірковість російського права.

Різні думки - у вузькому колі

Ці відхилення самі по собі не сигналізують про зрушення в бік лібералізації або навіть про ослаблення гайок в ЗМІ. За словами Галеотті, в російських державних ЗМІ, як правило, є місце для "різних думок", "але все це в межах відносно вузького кола. Ніхто насправді не може сказати, що це була дурна війна, і ми повинні негайно піти".

Пол з RAND також вважає, що "різним частинам апарату може знадобитися час, щоб зрозуміти, що вони хочуть сказати". Він додав: "Коли ми бачимо подібні невідповідності, іноді це просто різні частини пропагандистського апарату, які уточнюють те, що вони хочуть сказати, або те, що, на їхню думку, є поточною інтерпретацією".

Так, після заколоту пригожина прес-секретар президента рф пєсков спочатку заявив, що кремль "не знає і не цікавиться місцем знаходження пригожина". Через кілька днів, коли західні ЗМІ отримали доступ до інформації, він визнав, що путін зустрічався з ватажком "вагнерівців" після перевороту. Цей ляпас викликав обурення навіть за російськими офіційними мірками. Подібне було помічено і в повідомленнях державних ЗМІ.

Одна з причин слабкості пропагандистських зусиль кремля, за словами Пола з RAND, полягає в "невмінні оновлювати інформацію". російський пропагандистський підхід спрацював "дійсно добре" в 2014 році, коли путін незаконно анексував півострів Крим, каже Пол, додаючи: "Я думаю, існувало очікування, що вони зможуть домогтися аналогічних результатів і успіхів за допомогою аналогічних підходів".

Але в той час як анексія Криму була відносно безкровною і політично популярною всередині країни, подальше вторгнення і всі його труднощі набагато складніше пояснити росіянам. Науковий співробітник Інституту Гаррімана Колумбійського університету Антон Ширіков каже, що кремлівській пропаганді не вдалося переконати громадськість у вересні 2022 року в тому, що указ путіна про "часткову" мобілізацію торкнеться лише невеликої частини росіян з військовим досвідом. Це повідомлення спровокувало масову втечу чоловіків в сусідні країни, щоб уникнути призову.

Шириков також зазначив, що російська громадськість ніколи не вірила в анексію путіним Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей восени 2022 року.

"Уряд говорив про ці анексовані, окуповані території як про російські регіони", — говорить Ширіков. "Я не думаю, що більшість росіян повністю прийняли це, я не впевнений, що вони думають про ці регіони як про російські регіони. Я думаю, в цьому сенсі пропаганда не мала великого успіху, переконуючи їх, що це тепер розширена росія".

Це може виявитися довгостроковою проблемою для путіна. Нещодавнє опитування показало, що 45% респондентів виступають за продовження "спеціальної військової операції", що набагато менше, ніж в опитуванні в квітні 2022 року. Тим часом 44% заявили, що росія повинна брати участь у мирних переговорах, що більше, ніж у квітні 2022 року. І ця кількість зросла до 54%, коли респонденти дізналися про нову хвилю мобілізації.

Зрештою, пропагандистам залишається імпровізувати, враховуючи відсутність послідовної стратегії кремля.

"Оскільки російський уряд зараз не має успіху, то і російська пропаганда не успішна", — говорить Дзядко. "Якщо у вас є шоу, які йдуть пару годин на день, звичайно, хтось скаже правду. Більшість з них прекрасно розуміють, що відбувається. І навіть для них іноді складно озвучувати потік маячні, що росія сильна, а Захід слабкий, і що Україна слабка".

Як зазначає Пол з RAND, навіть найкраща пропаганда "не є магічною".

"Нація не може досягти всіх своїх зовнішньополітичних цілей, просто кажучи правильні речі і підтримуючи їх правильними повідомленнями або комунікаційними кампаніями", — говорить він. "Має бути якийсь зв'язок між тим, що заявляється, і реальністю".

російська пропаганда проти України - останні заяви

кремль довгі роки використовує інформаційні операції проти України, часом використовуючи банальну брехню. У москві довго вбивали всьому світу інформацію про свою перевагу та непереможність.

Після окупації Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей російська пропаганда вийшла на новий рівень, демонізуючи українців і викривляючи реальність. Свого апогею російська пропаганда досягла після повномасштабного вторгнення військ рф в Україну, але повідомлення стали настільки брехливими, що рівень довіри до них впав.

Один з останніх вкидів рф - підготовка Україною атаки на тимчасово окуповану росіянами Запорізьку АЕС. Представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов назвав ці собщенія примітивною та брехливою ІПСО.