В Україні найвищі зарплати традиційно отримують фахівці ІТ-галузі, оборонного комплексу, ринку нерухомості, автобізнесу та страхування. У цих сферах рівень оплати праці сягає від 80 до 100 тисяч гривень на місяць. Водночас найменше заробляють працівники без спеціальної освіти чи професійної кваліфікації, переважно у сфері обслуговування або на посадах, що передбачають просту фізичну працю.

Про це повідомила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк у коментарі українським ЗМІ. Вона зазначила, що середня зарплата у вакансіях, розміщених на Єдиному порталі зайнятості, нині становить приблизно 23 тисячі гривень, що на дві тисячі більше, ніж у 2023 році.

За словами посадовиці, зростання зарплат відбувається у більшості галузей, хоча й нерівномірно. Найбільше воно помітне у секторах, де спостерігається дефіцит кадрів. Найвищі доходи — у Силах безпеки та оборони, де держава цілеспрямовано підвищує рівень виплат через воєнні обставини. Також високі оклади пропонують у сфері ІТ, телекомунікацій, нерухомості, автобізнесу, HR і страхування.

Жовтяк підкреслила, що спеціалісти технічних напрямів — зокрема, програмісти, тестувальники, інженери, автоелектрики, рихтувальники та автослюсарі — сьогодні можуть претендувати на зарплати від 80 до 100 тисяч гривень, а подекуди й більше.

Значним попитом користуються й водії-далекобійники та машиністи кранів, чий рівень доходів іноді сягає 90 тисяч гривень щомісяця. Проте знайти роботу з такою оплатою без досвіду — непросто. Водночас роботодавці охоче підтримують працівників, які добре себе зарекомендували — переглядають умови контрактів, пропонують гнучкий графік, додаткові бонуси, соцпакети чи медичне страхування.

Натомість найнижчі зарплати зазвичай отримують ті, хто не має професійної освіти або досвіду роботи. Йдеться про некваліфікованих робітників і працівників сфери послуг, де немає потреби у спеціальних навичках.

Окремо Жовтяк звернула увагу на позитивну тенденцію серед молоді — кількість осіб віком від 18 до 22 років, зареєстрованих у центрах зайнятості, зменшилася з 7,6 до 6,5 тисячі осіб. Попри дозвіл уряду на виїзд за кордон чоловіків цієї вікової категорії, помітного відтоку молодих кадрів не спостерігається. Це зниження вона пояснила сезонними чинниками — початком навчального року, активізацією працевлаштування у низці регіонів і збільшенням попиту на сезонну роботу.