Закарпаття відоме далеко за межами України не лише своєю природою, гостинністю, а й корисними лікувальними водами.

Невеличке село Келечин, що на Міжгірщині, прославилося цілющими мінеральними джерелами.

Перше з них, найвідоміше, до якого з’їжджаються туристи, знаходиться одразу біля дороги. Друге – на відстані 150 м від траси, а третє зовсім заховане від людських очей у заростях дерев ще за 200 м.

Так уже заведено у працьовитих закарпатців, що кожне місце довкола джерела має бути гарно обладнане. Тому в багатьох куточках краю можна зустріти імітовані хатинки, вази, які захищають витік води від забруднення й облаштовані для зручного користування.

Так і тут, біля популярного джерела, яке надзвичайно насичене сірководнем. Його можна знайти між селами Келечин та Репинне на узбіччі траси Воловець – Міжгір’я.

Джерело старе й гарно оформлене. Здається, ніби з маленького дерев’яного будиночка витікає цілюща мінеральна вода. До речі, її колір та смак дуже оригінальні.

Вода яскраво помаранчева, можна сказати, золотава, а смак своєрідний, сірковий. По всьому шляху, яким тече джерело, каміння та земля теж «зафарбовані» в помаранчевий колір.

Біля хатинки-джерела облаштована зона відпочинку для туристів і тих, хто просто прийшов набрати мінеральної води. Тут на свіжому повітрі, під затишними кронами дерев розміщуються альтанки з лавицями.

Для мандрівників з авто є автостоянки. Загалом село Келечин – своєрідне, цікаве для туристів місце. Воно розташоване на березі річки Репинка біля підніжжя гори Сплин.

Колись давно в селі були три церкви. Першу, дерев’яну, спалили татари разом зі священиком, тому що той відмовився зупинити месу. Друга згоріла в 1751-му, після пожежі вціліла тільки дерев’яна дзвіниця.

Згодом, у 1930-х роках, на місці згарища хотіли збудувати монастир, але цій ідеї не судилося втілитися в життя. Останню церкву вимурували з каменю. Її будівництво завершилося в 1895 році.

Ще одним історичним фактом може гордитися невеличке село. Тут народилася відома всьому світу особа – Августин Волошин, перший президент Карпатської України.

Кожен куточок Закарпаття вартий уваги та особливого ставлення. Адже, з цілющими джерелами чи без них, це наш край, який потребує любові й турботи.
 Марія КЕСЛЕР