Міжгірщина: вовки нападають на обійстя, вже загризли десяток свійських тварин
Федір Калинич з присілка Перенизь, що підпорядковується
Синевирсько-Полянській сільраді, надзвичайно працелюбний газда. На
своєму обійсті що лиш не тримає з худобини: корови, коні, вівці, свині,
кури, яких сила-силенна різних мастей... Біля хати у високогір'ї навіть
пави в один час гордо походжали. Та особливо подивував господар земляків
малочисельного осідку, що зусібіч оточений дрімучим лісом, коли
обзавівся... ослом, купивши його в далеких краях.
Хоч віслюк з розряду робочих тварин, та доброї душі хазяїн не завантажував його домашніми «обов'язками». Напевне, придбав нового члена хліва для потіхи. Бо й справді, парнокопитим бранцем-"азіатом" безмежно забавлялася місцева дітвора, яка годна була друга з довгими вухами ласкавити з ранку до ночі. Не кажучи, що ішак став іграшкою і для туристів... Федір Калинич кмітливо застрахував тварину, передусім переживаючи за його долю взимку – морози високо в горах ще й як щипають. Та ба, напасть прийшла з іншого боку. Як пильно не доглядав горянин за осликом, але не вберіг його. Коли пан Калинич вівчарив на полонині цього літа, підкараулили ненажерливі сіроманці самотнього віслюка. Зрозуміло, сумувала з приводу такого нещастя не лише одна родина Калиничів, а й увесь присілок. Як-не-як, а колишній незвичний мешканець міцно подружився з усім тутешнім людом.
Хоч віслюк з розряду робочих тварин, та доброї душі хазяїн не завантажував його домашніми «обов'язками». Напевне, придбав нового члена хліва для потіхи. Бо й справді, парнокопитим бранцем-"азіатом" безмежно забавлялася місцева дітвора, яка годна була друга з довгими вухами ласкавити з ранку до ночі. Не кажучи, що ішак став іграшкою і для туристів... Федір Калинич кмітливо застрахував тварину, передусім переживаючи за його долю взимку – морози високо в горах ще й як щипають. Та ба, напасть прийшла з іншого боку. Як пильно не доглядав горянин за осликом, але не вберіг його. Коли пан Калинич вівчарив на полонині цього літа, підкараулили ненажерливі сіроманці самотнього віслюка. Зрозуміло, сумувала з приводу такого нещастя не лише одна родина Калиничів, а й увесь присілок. Як-не-як, а колишній незвичний мешканець міцно подружився з усім тутешнім людом.
На жаль, цьогоріч не тільки він один став жертвою сірих. Від агресивних і зухвалих нападів вовків, яких годують ноги, перенизяни недорахувалися вже кількох коней, не кажучи, про овець, яких апетитно заїли понад десяток...
За матеріалами: Новини сьогодні
