Терміни нових мобілізацій будуть залежати від ситуації в зоні АТО.

Про це розповів заступник міністра оборони України Петро Мехед. За його словами, військове відомство буде піднімати питання про нові часткові мобілізації залежно від ситуації в зоні АТО. Проте нині робиться все, щоб залучити якомога більше військових за контрактом: "Залежно від розвитку ситуації можливо буде і сьома, і восьма, і дев'ята. Але ми зараз проводимо активну роботу для того, щоб збільшити кількість військових, готових підписати контракт", - зазначив він.

Нагадаємо, українські військові зможуть укладати короткострокові контракти.

Для тих, хто не хоче ризикувати і йти на службу за контрактом, український Генштаб придумав короткострокові контракти. Про це у своєму Facebook повідомив начальник Генштабу Віктор Муженко.

"З метою забезпечення потреб Збройних Сил України Генеральний штаб ініціює впровадження короткострокових (термін від 6 місяців) контрактів з військовослужбовцями, які покликані по мобілізації з можливою їхньою пролонгацією", - написав Муженко.

За його словами, це дозволить всім охочим оцінити переваги проходження військової служби за контрактом та забезпечить чіткі часові рамки дії угоди між Збройними Силами України та військовослужбовцями. Після завершення короткострокового контракту, військовий зможе автоматично продовжити його і продовжити службу.

До речі, в Києві в поштові скриньки кидали фальшиві загрози ухильникам.

Отакої - приходиш додому, а в тебе в поштовій скриньці кляуза на тебе в прокуратуру: мовляв, розгляньте справу громадянина такого-то за ухилення від мобілізації, що карається терміном від двох до п'яти років позбавлення волі.

"Громадянин Вадим Ш. прийшов до нас з такою історією: він виявив у себе в поштовій скриньці листа і злегка очманів, - написав на своїй сторінці у Facebook радник президента Юрій Бірюков. - Причому повісток він не отримував. Жодного разу. Зовсім. Громадянин Вадим Ш. йде у військкомат з криками, а там зустрічає ще десяток таких же, з повістками. І військком пояснює - бланки підроблені, а у військкомату до громадянина претензій немає, так само як і немає поки що планів на його мобілізацію". Про це пише Олександр Головастов у статті "Україна очікує ще три хвилі мобілізації" в газеті "Комсомольська правда в Україні".

До завершення шостої хвилі мобілізації залишилося всього 5 днів (закінчується 17 серпня), а в Міноборони вже заговорили про нові хвилі призову.

За словами заступника міністра оборони Петра Мехеда, план з виконання шостої хвилі мобілізації був виконаний лише на 50%. Як розповів начальник Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генштабу ЗСУ Володимир Талалай, в шосту хвилю військкоми зіткнулися з дуже серйозною проблемою. "Аналіз ситуації буде проведено по завершенні мобілізації, але на даний момент ми змушені констатувати велику кількість громадян, які мають проблеми зі здоров'ям, в результаті чого ми змушені масово оповіщати військовозобов'язаних", - зазначив Талалай.

Однак навіть агресивна мобілізаційна політика військкоматів (повістки вручали на вулицях, у громадському транспорті) не дала результату. Петро Мехед каже, що не виключає проведення нових хвиль призову цього року. "Можливо, буде і сьома, і восьма, і дев'ята хвиля мобілізації. Але ми зараз проводимо активну роботу для того, щоб збільшити кількість військових, готових підписати контракт", - заявив заступник міністра оборони Петро Мехед.

У свою чергу, Володимир Талалай додав, що, залежно від розвитку ситуації на Сході чи у випадку масштабної агресії, можлива навіть повна мобілізація, коли до зброї закличуть всіх, хто здатний тримати її в руках.

Як зазначають військові експерти, з моменту першого призову країна стала вичерпувати мобілізаційний ресурс. "Не в тому сенсі, що немає чоловіків, які можуть взяти в руки зброю і піти воювати, а в тому, що скінчилися люди, які розуміють, навіщо вони це роблять, - каже військовий експерт Олексій Арестович. - Все це дуже сильно знижує мотивацію, тому жодні драконівські методи військкоматів не допоможуть". За його словами, уряду потрібно створювати умови, щоб ті люди, які служать тепер, залишалися на контракті: "А для цього їм потрібно підвищувати зарплату, пенсії, покращувати соцгарантії. У них є реальний досвід, і заново вчити їх не потрібно".

Правда, формування контрактної армії може проходити лише в умовах відносної стабільності ситуації на Донбасі, вважає заступник директора Центру досліджень армії конверсії та роззброєння Антон Михненко. "Якщо конфлікт залишиться замороженим, то сценарій поступового переходу на контрактну армію з формуванням професійної серцевини ЗСУ, яка в потрібний момент здатна швидко реагувати, найприйнятніший, - вважає Михненко. - Другий сценарій: якщо буде масштабна ескалація, то тут вже необхідна повна мобілізація". Про це пише Артур Гор у статті "Генштаб: можлива повна мобілізація, все залежить від ситуації на Сході" в газеті "Сегодня".

У вівторок відбувся круглий стіл на тему "Переозброєння української армії: об'єктивні потреби, амбіції і реалії" за участю народних депутатів, представників комітету з питань національної безпеки і оборони та експертів Центру військово-політичних досліджень. Присутні окреслили основні проблеми, з якими зіткнулася наша оборонна промисловість, особливо в період несподіваних викликів війни.

На зустрічі було піднято широкий спектр питань, зокрема: доля проектів з озброєння, під які було виділено величезні кошти, пріоритети за видами озброєнь і потреби в додатковому фінансуванні та контролі засобів, що повинні виробляти ми, в чому і з ким кооперуватися і що імпортувати, яка для цього необхідна законодавча база тощо.

Сергій Пашинський, голова Комітету ВР з питань національної безпеки і оборони, розповів, що коли Росія почала агресію, Україна зіткнулася з колосальними викликами. "Ні в одному нашому оборонному документі не було такого поняття, як імовірний противник, - розповідає Пашинський. - У нашого Генерального штабу не було жодного плану щодо навіть теоретичної загрози з боку РФ. Ми зіткнулися з російською армією, з російським озброєнням, з новим типом війни. Враховуючи цей кров'ю отриманий досвід при реформуванні нашої армії, ми повинні розуміти, які системи озброєння для нас пріоритетні, які тактики і стратегії ми повинні використовувати. Ми чітко знаємо, хто наш ворог і повинні знати, як з цим ворогом ми будемо боротися".

За словами Пашинського, система управління нашим сектором безпеки дуже бюрократична і ще дуже радянська. Поки що стан забезпечення наших Збройних сил через півтора року російської агресії дуже низький.

"Ми готуємо закон, який повинен демонополізувати сферу виробничо-промислового комплексу. Десятки заводів фактично не працюють. Повинні розуміти, що, враховуючи наш потенціал, створити всю гаму озброєнь, яких потребуємо, ми самі не зможемо. Саме тому нам потрібно шукати альтернативні системи озброєння, тобто йти шляхом, яким ідуть країни, які порівнянні з нами за економічним потенціалом і мають ті чи інші загрози", - каже Пашинський.

Також він заявив, що за півтора року російської агресії в українських військ з'явився дуже ефективний засіб ведення війни - це наша артилерія. "Але артилерійські системи, які стоять у нас на озброєнні, це системи 1960-1970-х років, - зазначає Пашинський. - Артилерія в Росії і в світі пішла далеко вперед. У нас все це в проектах. Потрібно звертатися до світового досвіду, закуповувати ліцензії, домовлятися про кооперацію".

У свою чергу народний депутат Дмитро Тимчук нагадав золоте правило обороноздатності: армія повинна бути готова до оборони не тільки від найбільш реальної загрози (для нас це Росія), але і від найбільш масштабної. "У цих двох сенсах у нас загрози збігаються, - зазначає нардеп. - Ми не можемо виключати того, що Росія зважиться на широкомасштабну агресію з використанням всіх неядерних сил. Тобто, не варто забувати про розвиток Повітряних сил, ППО і Військово-Морських сил. Зараз Міністерство оборони йде по правильному шляху. Незважаючи на те, що на сьогодні авіація не використовується в зоні АТО, ми досягли світових показників по нальоту льотчиків, який перевищує 100 годин. До 2014 року ця цифра не сягала понад 30-40 годин".

За словами Тимчука, питання модернізації техніки стоїть дуже гостро. Прогнози в цьому плані дуже невтішні. За всіх безпрецедентних військових витрат на масштабну програму переозброєння армії і флоту засобів не буде років п'ять. У цьому плані об'єктивні потреби й амбіції наших збройних формувань не відповідають нашим потужностям і фінансуванню. На даний час існують концепції розвитку військово-промислового комплексу в різних редакціях.

"У балансуванні між потребами та витратами ми, очевидно, будемо йти по непопулярного шляху. Наприклад, у нас об'єктивно немає коштів для створення підводного човна і двох-трьох фрегатів для участі в океанській зоні під егідою НАТО, - розповідає Тимчук. - Тому на даний момент може йти мова про створення протикорабельного комплексу на березі. Таким чином ми могли б забезпечити собі безпеку з моря, а переозброєння військово-морських сил відкласти на потім".

"Вважаю, що МОУ пропонує досить ефективні шляхи реформування оборонки. Наприклад, ще раніше було запропоновано всю необхідну Збройним силам техніку розбити на три групи. Перша - вироблена виключно в Україні. Друга - техніка, вироблена в кооперації з іншими країнами. Наприклад, що стосується авіоніки або тепловізорів, то тут доречніше було б працювати з європейськими виробниками. Третя група озброєння - те, що ніколи не повинно вироблятися в Україні. До цієї групи належать ті зразки, які використовуються в дуже невеликій кількості і заради них не має сенсу налагоджувати серійне виробництво. Хоча деякі приватні підприємства, можливо, могли б взятися за це", - зазначає Тимчук. Про це пише Валентин Торба в статті "Армія: між потребами і можливостями" в газеті "День".