Серед бджолярів існує прислів’я – весняний день рік годує. Саме з початком весни пасічники розпочинають грандіозну роботу з відновлення вуликів, заготівлі деталей рамок, вощини, засобів для боротьби із захворюваннями бджіл тощо.

Так, нещодавно, у залі засідань Тячівської районної ради, відбулося чергове зібрання пасічників краю, присвячене початку весняного сезону, під керівництвом голови спілки пасічників району Василя Дочинця. Актуальними на часі стали питання завершення зимівлі бджолиних сімей, їхнє збереження та репродукція. Також говорили про засоби обробки бджіл від кліща, реалізацію бджолиних продуктів та ін.

Районованою породою бджіл в Закарпатській області є карпатська бджола. Власне, ці бджоли, як стверджує Василь Дочинець, найкраще пристосовані до кліматичних та природних особливостей нашого краю, бо вони автентичні й дуже працьовиті та медоносні. Втім, деяких пасічників зацікавили й інші породи, оскільки харківські бджолярі досить схвально відгукуються про бджоли порід карника, бакфаст та італійка. Коментуючи це питання, Василь Миколайович відзначив, що не радить заводити згадані породи й змішувати з карпатськими бджолами.

– Я особисто пробував працювати з окремими з перерахованих порід, – ділився досвідом Василь Миколайович, – Однак лишився незадоволеним вже тому, що ці бджоли не пристосовані до кліматичних умов краю.

Слушні поради Василь Миколайович надав і стосовно відомих серед пасічників району бджолярських форумів. Зазначив, що подана на них інформація не завжди може бути достовірною, адже частіше за все, туди пишуть теоретики, а не практики.

– Переглядаючи різноманітні сайти, – ділився провідний пасічник, – можу з упевненістю сказати, що рекомендації із застосування окремих препаратів інколи – просто реклама, яка не має нічого спільного з дослідженнями фахівців галузі.

Обговорювали й питання – збереження бджолиних сімей, адже найбільшим ворогом бджіл є кліщ. Прозвучали назви багатьох відомих препаратів, які застосовують для обробки та профілактики бджолиних захворювань.

В черговий раз повернулися до питання створення на території району «Племінної пасіки». З місцем її розташування майже визначилися, це – гірські куточки сіл Тарасівки або Широкого Лугу. На разі, у пошуку її господаря. Як зауважив Василь Миколайович – це повинен бути справжній бджоляр.

Зупинилися також на питанні вартості бджолиних пакетів та солодких продуктів. Враховуючи затрати на придбання цукру, лікувальних та інших необхідних препаратів і матеріалів для забезпечення розплоду, Василь Миколайович закликав пасічників не знецінювати власні труди та реалізовувати свою продукцію за відповідними цінами.

Ярина НЕМИРИЧ.