Стосовно масового підкупу на цих виборах (особливо, що стосується Ужгорода) і закидів на мою адресу. Скажу таке: кожен кандидат на посаду міського голови мав свій штаб. Який зобов’язаний забезпечити членів ДВК, офіційних спостерігачів, громадських активістів, ЗМІ і т.д.

Я не був членом жодного штабу, не відповідав за вибори мера, став тільки першим номером у списку «Солідарності» в обласну раду. Крім того, обласна держадміністрація не є суб’єктом виборчого процесу. І коли після оприлюднення перших результатів ті, що програли, заговорили про масовий підкуп, то в мене один висновок – або кандидати нездалі, або штаби погано спрацювали.

Ми з самого початку говорили, що головна загроза виборів на Закарпатті – це масовий підкуп. Організували потужну соціальну рекламу, багаторазово проводили спеціальні наради з силовиками, я особисто об’їздив усю область і персонально просив виборців: «Майте людську гідність – не продавайтеся!»

Але якщо люди роками навчені доморощеними політиками брати гроші за свій голос, то цьому не зарадить жоден губернатор. Тому що я не можу стояти біля кожної хати й чекати, коли туди принесуть гроші за підкуп.

Те, що люди масово продаються (у тому числі студентство – надія нації) особисто в мене викликає огиду. Особливо після того, що я бачив на Донбасі. Однак зробити крайнім у цьому мене – не вийде.

Якщо кандидати у владу і їхні штаби, вибачте, прос**ли цю ганьбу, то не шукайте винних на стороні, а оцініть критичним оком власну роботу. І зробіть висновки.

Геннадій Москаль