Останнім часом ми стали свідками відчайдушних спроб патріотів закликати Володимира Зеленського до вибачень за його різні антиукраїнські висловлювання. На жаль, реагувати на вимоги націоналістів чи присягати їм переможець президентських виборів та його представники навіть на збираються. Більш того, ледь не першою справою після інавгурації Зеленський пообіцяв перевірити конституційність закону про винятковий статус української мови. Судячи з настрою влади та поствиборчого торжества одних олігархів над іншими, народ наступні п'ять років знову зіткнеться з повною байдужістю Банкової. При цьому захист національних інтересів України погрожує знову бути обмеженим лише популістськими гаслами чиновників, нездатних адекватно зреагувати на зовнішні та внутрішні загрози.

Здавалося, що в ситуації близького реваншу антиукраїнських сил в країні створюються всі передумови для того, щоб народ підтримав націоналістів і ветеранів АТО в їх прагненні потрапити у владу. Прийдешні вибори у Верховну Раду в даному разі виглядають ідеальною можливістю для "Свободи", "Національного корпусу" і "Правого сектору" знайти нових прихильників та подолати прохідний бар'єр, отримавши, врешті-решт, достойну кількість мандатів. Але насправді, це буде можливим тільки у разі чесної політичної боротьби, яку на парламентських виборах націоналістам ніхто не обіцяє.

Досить складно жити ілюзіями щодо успіху патріотів на виборах, насамперед, тому що тренд на боротьбу з "правими популістами" разом з Україною охопив вже всю Європу. Європейські демократи та ліберали готові на все, аби націоналісти Австрії, Німеччини, Італії, Данії, Швеції, Франції та Іспанії не змогли створити потужну праву фракцію за результатами прийдешніх з 23 по 26 травня виборів у Європарламент. Європейська народна партія у співпраці з Альянсом лібералів та демократів досить успішно займаються дискредитацією представника італійської праворадикальної партії "Ліга" Маттео Сальвіні та депутата Бундестагу з "Альтернативи для Німеччини" Маркуса Фронмаєра. Тобто, виявляється, на щонайвищому рівні напередодні ключових для ЄС виборів проводиться незаконне інформаційне та політичне цькування правих політиків, маючих багатомільйонну підтримку виборців.

Зрозуміло, що подібної долі не уникнути й нашим патріотам. Президентські вибори вже продемонстрували, що ангажовані ЗМІ безпринципно діяли проти Руслана Кошулинського, а виборчий бюлетень заповнили імена технічних кандидатів. Примітно, що Дмитро Гордон, що вважає себе незалежним журналістом, перед першим туром виборів істерично скаржився на погрози з боку Кошулинського та інших членів "Свободи". Той самий бруд на адресу націоналістів варто очікувати й на парламентських виборах. Центр "Соціальний моніторинг", Український інститут соціальних досліджень імені

О. Яременка та Соціологічна група "Рейтинг" вже почали впливати на громадську думку, передрікаючи за результатами опитувань "Свободі" лише 1,8% голосів на прийдешніх виборах у Верховну Раду. Аналогічно з об'єднанням християнських демократів і лібералів на шкоду правим у Європі, проти Кошулинського, Білецького, Тягнибока явно готуються спільні акції з боку "БПП-Солідарності", "Батьківщини", "Громадської позиції, "Опозиційної платформи - За життя" тощо.

Таким чином, що в ЄС, що в Україні всіх, хто піднімає гострі соціальні та міграційні питання та справедливо турбується про збереження національної ідентичності та культури, записують в низку екстремістів та дешевих популістів. Звинувачуючи правих опонентів у радикалізмі та жорсткості, ЄНП та їх союзники в запалі політичної боротьби забувають демократичні цінності та норми європейського виборчого законодавства. Тим самим, подається поганий приклад Україні та іншим країнам, які прагнуть потрапити у ЄС, що націоналістів треба видавлювати у будь-який спосіб з влади та цілком позбавляти їх можливості впливати на політичне життя своєї країни.