Науковий вісник УжНУ присвятили пам’яті професора Трояна
Вийшов друком 30-й - ювілейний Науковий вісник Ужгородського
університету (Cерія «Історія»), присвячений знаменній даті – світлій
пам’яті педагога вищої школи і людини унікального наукового доробку
Михайла Трояна. У 2013-му йому б виповнилося 90 років, - повідомляє
офіційний сайт УжНУ.
У цілому за змістом збірник присвячений досить широкій тематиці. На початку збірника міститься вичерпний нарис про життя і науково-педагогічну діяльність Михайла Трояна. За проблематикою у науковому виданні виокремлено наступні рубрики: історія України, всесвітня історія, етнологія, історіографія та джерелознавство, публікація джерел, рецензії та некролог. Загалом у понад двістісторінковому виданні опубліковано: 7 розвідок з історії України, 10 зі всесвітньої історії, 2 з етнології, 4 з історіографії та джерелознавства, міститься 2 публікації джерел, стільки ж рецензій та некролог.
Довідка:
Народився 19 червня 1923 р. в с. Верхні Ремети Берегівського району в сім'ї селянина. Після закінчення початкової школи вступив до Берегівської гімназії. Продовжив навчання в Хустській гімназії, яку закінчив 1942 року. У 1942–1944 роках навчався на філософському факультеті Будапештського університету, де спеціалізувався на історії, географії та слов'янознавстві.
Після повернення на Закарпаття протягом 1944-1948 року- викладач Мукачівськогокооперативного технікуму. Брав активну участь у створенні Союзу молоді Закарпаття.Учасник Першого з'їзду Народних Комітетів Закарпаття.
У 1976 році професор Троян як співробітник кафедри історії СРСР домігся відкриття в Ужгородському державному університеті кафедри історіографії та джерелознавства з викладанням курсу історії УРСР.
Входив до редакційної колегії енциклопедичного видання «Історія міст і сіл УРСР. Закарпатська область». Михайло Троян був у дружніх стосунках з дочкою Бели Куна, угорським письменником Анталом Гнідашем. Разом з Ласло Червеняком працював в архівах Будапешта, Сегеда, Ніредьгази, Праги, Кошіце, готучючи до видання книгу «Єдність трудящих Угорщини і Закарпаття».
Основні праці:
1. Двадцятиріччя возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною. — Київ, 1965.
2. Закарпаття в роки війни. — Ужгород, 1990. (у співавторстві)
3. История Венгрии: В 3-х т. Т. ІІІ — Москва, 1972. (у співавторстві)
4. Мукачевский замок: Историко-краеведческий очерк. — Ужгород, 1977. (2-е вид. — 1982).
5. Угорська Комуна 1919 року — Львів, 1970.
6. Хустський замок: Історико-краєзнавчий нарис. — Ужгород, 1980.
У цілому за змістом збірник присвячений досить широкій тематиці. На початку збірника міститься вичерпний нарис про життя і науково-педагогічну діяльність Михайла Трояна. За проблематикою у науковому виданні виокремлено наступні рубрики: історія України, всесвітня історія, етнологія, історіографія та джерелознавство, публікація джерел, рецензії та некролог. Загалом у понад двістісторінковому виданні опубліковано: 7 розвідок з історії України, 10 зі всесвітньої історії, 2 з етнології, 4 з історіографії та джерелознавства, міститься 2 публікації джерел, стільки ж рецензій та некролог.
Довідка:
Народився 19 червня 1923 р. в с. Верхні Ремети Берегівського району в сім'ї селянина. Після закінчення початкової школи вступив до Берегівської гімназії. Продовжив навчання в Хустській гімназії, яку закінчив 1942 року. У 1942–1944 роках навчався на філософському факультеті Будапештського університету, де спеціалізувався на історії, географії та слов'янознавстві.
Після повернення на Закарпаття протягом 1944-1948 року- викладач Мукачівськогокооперативного технікуму. Брав активну участь у створенні Союзу молоді Закарпаття.Учасник Першого з'їзду Народних Комітетів Закарпаття.
У 1976 році професор Троян як співробітник кафедри історії СРСР домігся відкриття в Ужгородському державному університеті кафедри історіографії та джерелознавства з викладанням курсу історії УРСР.
Входив до редакційної колегії енциклопедичного видання «Історія міст і сіл УРСР. Закарпатська область». Михайло Троян був у дружніх стосунках з дочкою Бели Куна, угорським письменником Анталом Гнідашем. Разом з Ласло Червеняком працював в архівах Будапешта, Сегеда, Ніредьгази, Праги, Кошіце, готучючи до видання книгу «Єдність трудящих Угорщини і Закарпаття».
Основні праці:
1. Двадцятиріччя возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною. — Київ, 1965.
2. Закарпаття в роки війни. — Ужгород, 1990. (у співавторстві)
3. История Венгрии: В 3-х т. Т. ІІІ — Москва, 1972. (у співавторстві)
4. Мукачевский замок: Историко-краеведческий очерк. — Ужгород, 1977. (2-е вид. — 1982).
5. Угорська Комуна 1919 року — Львів, 1970.
6. Хустський замок: Історико-краєзнавчий нарис. — Ужгород, 1980.
За матеріалами: Новини сьогодні