У 1998 та 2001 роках Закарпаття буквально потонуло під водою, яка зійшла з гір. Десятки затоплених сіл, тисячі зруйнованих будинків і навіть смерті. Тоді науковці в один голос заявили, що причиною катастрофи стало варварське і безконтрольне господарювання в лісах Карпат. Трагедія згуртувала не лише українських вчених, а й іноземних. Вони почали міркувати, як уберегти ліси. У перші роки після катастрофи їх підтримували і чиновники. Була прийнята низка законів, в тому числі про заборону вивезення за кордон необробленої деревини. На території області побільшало національних парків, а частину унікальних пралісів внесли до всесвітньої екологічної спадщини.

Новий губернатор - нові порядки

Утім, в останні роки безконтрольне господарювання в лісах знову набуло загрозливих масштабів. На вакханалію у закарпатських лісах звернув увагу й новопризначений голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. Боротьбу з нею він розпочав з розпорядження, яким заборонив видавати "сертифікати про походження лісоматеріалів круглих та виготовлених із них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій у частині експорту круглих необроблених матеріалів". Без таких сертифікатів деревину за кордон не вивезти.

Власне, 1 листопада набуде чинності Закон України, яким також забороняють експорт лісу-кругляка. "Поки закон не набрав чинності, вирубують усе, що можна й не можна. Куди не їду по області - всюди лісовози. Мало того, що вивозять кругляк, то ще й розбивають у спеку дороги. Цьому необхідно покласти край, інакше до 1 листопада Карпати залишаться лисими,” - заявив днями Москаль.

Основні покупці - українці

Колишній працівник міліції, а нині юрист громадської організації "Громадський конвент" Роман Богуславський, вважає, що заборона експорту не тільки не врятує ліси від незаконних вирубок. "Основний покупець - українець, а тому боротись треба не регуляторними методами, а шляхом застосування реального кримінального покарання”, - переконаний Богуславський.

За словами активіста, наразі система покарань не працює, бо в схемах незаконних рубок задіяні силовики, зокрема відділ внутрішньої безпеки УМВС. "Це завжди був їхній хліб. Плюс деякі крихти перепадають керівництву райвідділів (міліції - Ред.) у районах, де проводиться інтенсивна заготівля деревини. Спільно вони закривали всі питання по постах ДАІ, по відсутності перевірок незаконних пилорам”, - розповідає Роман Богуславський. Він каже, що це не єдині кримінальні схеми: “Завжди існували ті, хто домовлялися спочатку з лісівниками і лише потім давали хабарі працівникам ДАІ, щоб переправити деревину до місця призначення. Також використовувались фіктивні документи про походження продукту”.

Останнім часом - у зв'язку з антиконтрабандною кампанією нового керівництва області і встановленням постів на всіх основних автошляхах регіону - пересування лісовозів дещо ускладнилось. Більшість фур рухається з правильно оформленими документами, але це не вирішило проблему - хіба що перевело її у інше русло. “Так, якщо особа оформлює під вирубку ділянку і отримує легальні папери, то паралельно може провести рубку ще на 5-6 таких самих за розміром ділянок лісу і всі вони будуть транспортуватись за одними й тими ж документами”, - пояснює Богуславський.

Безкарність - основна причина безладу?

Гучних кримінальних вироків щодо незаконного вирубування деревини на Закарпатті ніколи не було. До рук правосуддя потрапляють здебільшого дрібні виконавці, а не замовники. Але й ці справи спускаються на гальмах. Місцеві чиновники лісової галузі запевняють, що звільняють зі своїх лав недобросовісних працівників. За даними управління лісового господарства Закарпатської ОДА, з початку цього року ними виявлено 221 лісопорушення на суму збитків понад 4,5 мільйона гривень. Утім, відшкодувати вдалося менше двох відсотків збитків - за рахунок добровільно сплачених штрафів. Решту справ передали правоохоронцям. Інформації про покарання винуватців поки що немає.

У прокуратурі Закарпатської області повідомили, що наразі розслідують 58 кримінальних проваджень стосовно порушення в лісовій галузі. З них дев'ять випадків - щодо зловживання службовим становищем з боку посадовців лісової галузі. Серед підозрюваних - працівники Синевирського та Ужанського національних парків, чиновники управління лісогосподарства та деяких місцевих лісництв. Крім того, 116 кримінальних справ залишається у провадженні правоохоронців. Деякі справи вже скеровані до суду, але вироків також поки нема.

Жодного порятунку без реформи

Утім, навіть якщо ці кримінальні справи будуть росзслідувані неупереджено й за грати потраплять усі особи, задіяні в злочинних схемах, цього буде замало, щоб врятувати ліси від варварського вирубування, переконані природоохоронці. Президентка громадської організації "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук переконана, що галузь потрібно реформувати. Нині фінансова система лісогосподарювання побудована так, що усі податки йдуть в держбюджет, а коштів зворотніх нема ні на зарплати, ні на відновлення лісів, каже вона. Така ситуація, на її думку, лише підштовхує лісників до зловживання й різних махінацій. Реформа лісової галузі змінить схеми лісогосподарювання, зробить їх прозорими й унеможливить фінансові й корупційні зловживання, переконана активістка. Однак утілювати подібну реформу в життя уряд не поспішає.