Володимир Зеленський наполягає на швидкому вступі України до НАТО після закінчення війни, щоб захистити її від майбутнього вторгнення росії, але це поки що неможливо.

Україна не отримає запрошення до НАТО ні під час саміту у Вашингтоні цього тижня, ні найближчим часом – тому Київ будує власну мережу альянсів, які можуть забезпечити підтримку та певну безпеку від російської агресії, пише ЗМІ.

Україна вже підписала 20 двосторонніх безпекових угод зі своїми союзниками, зокрема із США. Вони передбачають довгострокову військову та фінансову допомогу, навчання українських військових та постачання зброї. Але при цьому в жодній з них не йдеться про участь іноземних солдатів у бойових діях в Україні, вказує видання.

Ці угоди значно слабші за те, що отримують союзники по НАТО, наголошують автори статті. Альянс будується навколо статті 5 - положення "один за всіх і всі за одного", згідно з яким напад на члена НАТО розглядається як напад на всіх. Це зобов'язує країни НАТО надавати підтримку, включаючи війська, для захисту свого союзника.

Угоди з Україною не пропонують такого захисту. Вони не містять жодних зобов'язань щодо відправки військ на допомогу Києву - а натомість передбачають "консультації протягом 24 годин для обговорення належної відповіді у разі подальшої російської агресії".

Вони також не є договорами і можуть бути проігноровані, наприклад, за зміни уряду країни-союзника, пише видання.

"У деяких країнах, які підписали з нами угоди, відбуваються вибори. І якщо зрозуміло, що зміна лідера у Британії не вплине на підтримку, чи можемо ми гарантувати те саме із США, Францією та деякими іншими європейськими країнами?" – запитує директорка програм безпеки ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест.

Втім посадовці стверджують, що величезна кількість країн, які підписали угоди з Україною, все ж таки дають певну силу цьому історичному прецеденту, незалежно від зміни політичної влади. Навіть якщо одна чи дві країни вийдуть з безпекової угоди, Україна все одно матиме велику кількість союзників, які підтримують її військові зусилля.

"На що Україна може точно розраховувати, то це на те, що Сполучені Штати завжди були дуже послідовними у виконанні подібних угод між адміністраціями", - сказав американський високопосадовець на умовах анонімності.

Члени альянсу також планують закріпити досягнуті домовленості під час саміту НАТО у Вашингтоні.

"На саміті НАТО ми розгорнемо комплексну структуру, до якої увійдуть всі ці двосторонні безпекові угоди. Її перетворять на взаємодоповнювальну систему, яка посилюватиме вплив кожної угоди на єдине ціле", - повідомив журналістам американський чиновник на умовах анонімності, не уточнивши, як саме цей процес працюватиме.

У чому полягають безпекові угоди

Минулого року 32 країни зобов’язалися підписати з Україною індивідуальні безпекові угоди. Станом на сьогодні Київ підписав 19 двосторонніх угод з різними країнами та одну з Європейським Союзом.

Вважається, що такі угоди є лише проміжним кроком на шляху України до НАТО.

"Звісно, це - не членство, але ми розглядаємо їх як частину мосту до того, щоб Україна змогла вступити до НАТО", — заявив на брифінгу цього тижня речник Держдепартаменту США Ведант Патель.

У більшості угод йдеться, що Україна має стати членом НАТО, а країни, які їх підписали, допоможуть їй досягти цієї мети — від реформ до військової підготовки та оперативної сумісності.

"Всі розуміють, що немає нічого сильнішого за статтю 5. І Україна шукає додаткових гарантій безпеки. Ці угоди не містять гарантій, але містять зобов’язання, і це додатковий крок уперед порівняно з запевненнями, які ми мали раніше", - вказує Шелест.

Жодних зобов'язань

Українські та американські чиновники наполягають на міцності домовленостей.

"Це не меморандум про взаєморозуміння. Це юридично виконавча угода, яка означає, що зобов'язання, взяті Сполученими Штатами та Україною, пов’язані законом. Це те, на що Україна може розраховувати протягом 10 років у майбутньому", - пояснив виданню високопосадовець адміністрації США.

Він також визнає, що отримати більше для України наразі політично складно.

"Це не договір, ратифікований Сенатом, але за нинішніх умов отримати такий договір було б досить складно - існували б ризики неможливості надати Україні гарантії безпеки", – додав чиновник.

Угода із США передбачає, що адміністрація тиснутиме на Конгрес, щоб забезпечити Україні стабільну фінансову та військову підтримку протягом десятиліття, повідомив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква.

Українські чиновники також стверджують, що угоди забезпечать значні додаткові кошти, які допоможуть країні протистояти росії. Протягом наступних чотирьох років Україна розраховує отримувати 60 мільярдів доларів щороку, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду минулого тижня.

Однак Ед Арнольд вважає, що застосування 5-ї статті НАТО щодо України було б ефективніше та дешевше.

"Це другий за ефективністю варіант, який міг би бути в України. Але союзники не змогли домовитися щодо статті 5... Вони натомість хочуть досягти політичного ефекту за допомогою угод. Втім немає гарантій, що країни не почнуть виходити з них після зміни політичної влади", – резюмує Арнольд.

Вирішальний бій Байдена

Цьогорічний саміт НАТО стане також майданчиком для вирішального бою президента Джо Байдена, пише кореспондент ВВС Ентоні Зуркер.

Після невдалого виступу на дебатах із Дональдом Трампом він бореться за своє політичне виживання. І за цим процесом уважно стежать як у США, так і в усьому світі.

Байден добре розуміється на міжнародних відносинах, тому на цій сцені він повинен почуватися комфортно. Але ставки - дуже високі.

Після його невдалого виступу на дебатах із Дональдом Трампом союзники США почали сумніватися в тому, що Джо Байден зможе впоратися зі своїми обов'язками

Багатьох європейських лідерів непокоїть перспектива ще одного президентського терміну Трампа та його зовнішньополітичної стратегії. Колишній президент неодноразово зневажливо висловлювався про міжнародні об'єднання, зокрема про НАТО.

Однак останні два тижні у Європі відчувають щось нове — занепокоєння через Байдена. Після його невдалого виступу на дебатах союзники США почали сумніватися в тому, що президент зможе впоратися зі своїми обов'язками.

На саміті НАТО вони сподіваються побачити, що дебати були просто невдалим епізодом, а не свідченням нової норми.

Однак перед Байденом цього тижня постає ще складніше завдання, яке стосується американської внутрішньої політики.

Президент назвав зміцнення та розширення НАТО перед російською агресією одним зі своїх ключових досягнень.

Саме це відрізняє його лідерство від президентства Трампа, а також від будь-якого потенційного кандидата-демократа на виборах, якщо до цього дійде. Саміт НАТО дає Байдену шанс продемонструвати американській громадськості такі досягнення.

Байден наголосив, що Північноатлантичний альянс "зараз сильніший ніж будь-коли", нагадавши також про вступ до НАТО Фінляндії та Швеції, а також про значне посилення так званого "східного флангу НАТО".

Байден також активний прихильник України. Він переконаний, що вона здатна зупинити російську агресію.

"путін хоче повного підкорення України. Він хоче покласти край українській демократії, зруйнувати українську культуру і стерти Україну з карти світу. І ми знаємо, що путін не зупиниться в Україні. Не сумнівайтеся: Україна може зупинити путіна – і вона це зробить", - заявив Байдена на відкритті саміту НАТО.

За його словами, сили оборони України зможуть досягнути цього результату "разом з нашою колективною підтримкою", яку вони вже мають.

Втім, як свідчать опитування, майже три чверті американців — і навіть більшість демократів — вважають, що президент має відступити і зняти свою кандидатуру з перегонів.

Президент, однак, як і раніше, наполягає на продовженні своєї кампанії.

Рішення тепер за Байденом, і якщо він протримається цей тиждень, не зробивши серйозних помилок, то, можливо, йому вдасться пережити бурю, що насувається.