Несподівана спроба президента Південної Кореї Юн Сок Йоля ввести у країні воєнний стан через шість годин закінчилася провалом: парламент проголосував за його скасування, а самому президенту тепер загрожує імпічмент.

"Національні збори вимагали скасувати надзвичайний стан, і ми відкликали військових, які були залучені до операцій із введення воєнного стану. Ми приймемо вимогу Національних зборів і скасуємо воєнний стан на засіданні кабінету міністрів", - сказав Юн Сок Йоль у телезверненні.

Після цього кабінет міністрів зібрався і проголосував за скасування воєнного стану, повідомляє Yonhap. Військові повернулися до своїх частин.

Зранку у відставку подав апарат президента у повному складі.

Згодом опоненти президента з Демократичної партії, яка має більшість у парламенті, розпочали процедуру його імпічменту, яка, скоріш за все, триватиме кілька днів.

Після того, як запропонують законопроєкт про імпічмент, принаймні дві третини з 300 членів Національних зборів Південної Кореї повинні проголосувати за імпічмент президента - тобто пропозиція має набрати щонайменше 200 голосів.

Голосування має відбутися протягом 72 годин.

Однак наступним кроком для спікера Національних зборів Ву Вон Сіка є відкриття сесії для обговорення пропозиції, що може відбутися вже через два дні.

У зверненні президента, яке транслювали пізно ввечері у вівторок за місцевим часом, президент назвав запровадження воєнного стану необхідним заходом для захисту конституційного порядку від "комуністичних сил" та загроз, що йдуть від КНДР.

За його словами, загроза походить як від Північної Кореї, так і від місцевих антидержавних елементів, які необхідно викорінити. Президент не уточнив, які саме за загрози походять з боку Півночі, але обидві країни технічно досі перебувають у стані війни.

На сайті телеканалу YTN опублікували текст звернення президента до нації, в якому він звинувачує опозицію в тому, що вона паралізує роботу держави, намагаючись влаштувати імпічмент ключових урядових фігур та чиновників. За його словами, з моменту початку роботи нового уряду (вибори відбулися навесні цього року) Національні збори пригрозили імпічментом 22 державним службовцям, зокрема кільком прокурорам, міністру внутрішніх справ та міністру оборони.

"Це явний антидержавний акт, який зневажає конституційний порядок вільної республіки Корея і руйнує легітимні державні інститути, встановлені Конституцією та законами, намагаючись спровокувати громадянську війну", - заявив Юн Сок Йоль. За його словами, це безпрецедентно і для будь-якої країни у світі, і для Південної Кореї.

Судячи з кадрів з місця подій, біля парламенту відбувалися сутички протестувальників із військовими

"Наші Національні збори стали лігвом злочинних груп і намагаються паралізувати судово-адміністративну систему країни і повалити систему ліберальної демократії через законодавчу диктатуру", - сказав він у зверненні до нації.

І партія влади, і опозиція не погодилися із запровадженням воєнного стану. Лідер південнокорейської Демократичної партії, яка має більшість у парламенті, Лі Дже Мен назвав його таким, що суперечить Конституції, а голова президентської партії "Сила народу" Хан Дон Хун назвав його незаконним і пообіцяв заблокувати.

В указі генерала Пака Ана Су, відповідального за дотримання воєнного стану, заборонялася вся політична діяльність, зокрема робота парламенту, місцевих рад, політичних партій та асоціацій, а також мітинги, демонстрації та страйки.

Відповідно до указу, ЗМІ переходили під контроль військового командування, у зв'язку з цим було заборонено "поширення фейкових новин, маніпуляція громадської думки та хибна пропаганда". Порушники указу можуть бути затримані, заарештовані, обшукані без ордера і піддані покаранню, йшлося в указі.

Востаннє воєнний стан у Південній Кореї запроваджували у 1979 році після вбивства тодішнього диктатора Пак Чон Хі.

Що відбувалося біля парламенту

Після того, як президент Південної Кореї повідомив про введення воєнного стану, біля будівлі Національних зборів країни почали збиратися люди. Біля входу до будівлі також вишикувалися поліцейські. На даху будівлі помітили військові гелікоптери.

Лідер Демократичної партії закликав усіх її членів зібратися у парламенті. Про це ВВС також повідомив депутат партії Хон Кі Вон.

Тим часом південнокорейське агентство Yonhap показувало у прямому ефірі, як навколо парламенту поступово збирався натовп, але до будівлі пропускали лише членів Національних зборів та інших співробітників, а також журналістів.

У результаті 190 із 300 депутатів (ті, хто зміг потрапити до зали засідань) проголосували за рішення про скасування воєнного стану.

Військові, які також намагалися потрапити у будівлю Національних зборів (ЗМІ писали, що деяким вдалося це зробити), за повідомленнями, після голосування почали залишати територію.

Кореспондент ВВС в Сеулі Джейк Квон повідомляв, що протестувальники біля будівлі парламенту скандували "Ні воєнному стану", "Повалимо диктатуру" та "Відкрийте ворота".

Також надходили повідомлення про зіткнення між поліцією та протестувальниками біля головного входу до будівлі парламенту.

Згідно з Конституцією Південної Кореї, воєнний стан має бути скасований, коли цього вимагає більшість у парламенті.

New York Times повідомляла, що вночі натовп біля Національних зборів ставав дедалі більшим, а гасла відставки президента звучали все голосніше.

Новина про згоду президента скасувати воєнний стан присутні біля парламенту зустріли тріумфом.

"Військові повинні слухати нас, а не президента"

Рідко коли вдається поговорити з депутатом парламенту о 2 годині ночі, але кореспонденту програми Newshour Всесвітньої служби ВВС Тіму Френксу це вдалося.

Хон Кі Вон - член Національних зборів Південної Кореї від опозиційної Демократичної партії.

Він розповів, що спав, коли президент пізно ввечері оголосив воєнний стан. Дружина Хона розбудила його, щоб повідомити цю новину. Хон каже, що спочатку не міг повірити, але потім помчав до парламенту.

Коли він дістався туди, поліція вже заблокувала вхід. Він сказав присутнім там протестувальникам, хто він, і вони допомогли йому перелізти через огорожу.

За його словами, в залі засідань панувала єдність, і навіть члени президентської партії не могли повірити в те, що відбувається.

"Демократія тут сильна,- каже Хон. - Військові повинні слухати нас, Конституцію, а не президента".

Причини політичної кризи у Південній Кореї

На парламентських виборах, що відбулися у Південній Кореї навесні цього року, 192 із 300 місць у Національних зборах отримала Демократична партія.

Внаслідок нищівної поразки, якої партія президента "Сила народу" зазнала на виборах, у відставку пішли лідер цієї партії Хан Дон Хун та прем'єр-міністр країни Хан Док Су.

ЗМІ писали, що голосування на виборах навесні можна було розглядати як проміжний референдум щодо довіри президенту Юн Сок Йолю, якому залишається ще три роки перебування при владі.

У результаті після виборів "Демократична партія" звинуватила адміністрацію Юна в некомпетентності, а голова "Корейської інноваційної партії" та колишній міністр юстиції Чо Гук пообіцяв перетворити президента "спочатку на кульгаву качку, потім на дохлу". Своєю чергою, президент звинувачує парламент у тому, що йому не дають просувати його ініціативи.

Кореспондент ВВС в Сеулі Джейк Квон нагадує, що президент не зміг ухвалити потрібні йому закони, натомість йому довелося накладати вето на будь-які закони, які приймає опозиція.

Наприклад, цього тижня Демократична партія скоротила запропонований урядом та партією президента бюджет, проте на нього Юн Сок Йоль накласти вето не може.

Дружина Юна Кім Гон Хі у 2023 році потрапила у скандал через появу на публіці з розкішною сумочкою від Dior, яку вона, можливо, отримала в подарунок, хоча закон забороняє політикам та їхнім партнерам приймати дорогі подарунки.