Українські тати зможуть претендувати на додаткові відпустки та йти в декрет нарівні з мамами.

У четвер, 15 квітня, Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект, який розширює можливості декретної відпустки для чоловіків в Україні та дає їм більше можливостей брати участь у догляді за новонародженою дитиною.

Головне, що важливо знати про нововведення, та про досвід декретної відпустки для чоловіків у країнах Заходу.

Декретна відпустка для чоловіків в Україні: що змінює новий закон?

Йдеться про законопроєкт № 3695 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною), який подали до парламенту кілька десятків народних депутатів.

1 грудня 2020 року цей документ прийняли в першому читанні, а 15 квітня його затвердили остаточно — без прийняття правок.

Документ запроваджує чотири головних ініціативи:

1. Новий вид оплачуваної відпустки, який зафіксований в Кодексі законів про працю та законі Про відпустки. При народженні дитини така відпустка тривалістю 14 календарних днів може бути надана:

• - новоспеченому батькові, який перебуває у шлюбі з матір'ю дитини;
• - батькові дитини в разі, якщо шлюб не зареєстрований, але пара живе разом, батьки пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
• - бабусі, дідусеві або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за нею, якщо мати (батько) дитини виховують її самотужки.

2. Рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька) на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідні зміни внесено до статей 179, 181 Кодексу законів про працю України та статті 18, 20 закону Про відпустки.

3. Рівне право на додаткову відпустку для матерів і батьків, чиї діти (зокрема й повнолітні) мають інвалідність з дитинства підгрупи А I групи. Для цього було доповнено положення статті 182−1 Кодексу законів про працю України та статті 19 закону Про відпустки.

4. Можливість скорочення робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до 14 років; дитину з інвалідністю; або ж для батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі). Для цього законопроєкт передбачає доповнення до статті 51 Кодексу законів про працю.

Навіщо взагалі знадобився такий законопроєкт?

Формально українські чоловіки і раніше мали право на оплачувану відпустку по догляду за дитиною до трьох років. Однак для цього батько мав надати такі документи:

• - заяву про надання такої відпустки;
• - довідку з місця роботи матері дитини про те, що вона перервала відпустку по догляду за дитиною і повернулася до роботи (із зазначенням дати виходу на роботу), або ж про те, що таку відпустку роботодавець їй взагалі не надавав.

Таким чином, раніше в Україні лише мама могла делегувати своє право на декретну відпустку батькові або іншим родичам. Це створювало особливі проблеми для тих сімей, де жінки є самозайнятими особами або працюють як фізичні особи-підприємці, адже за українським законодавством ФОПи не перебувають у трудових відносинах та не мають права на будь-який вид відпустки.

А отже, як вказують у пояснювальній записці автори законопроєкту № 3695, в Україні де-факто зберігався гендерний дисбаланс, і на практиці чоловіки далеко не завжди можуть взяти відпустку по догляду за дитиною.

Крім того, право матерів на скорочений робочий час і додаткову відпустку в багатьох випадках не дублюється такими ж правами для батьків. Ініціатори законопроєкту назвали такі норми «дискримінаційними й патерналістськими за своєю суттю», запропонувавши виправити всі подібні недоліки українського законодавства.

Чи будуть винятки — і для кого?

Норми нового законопроєкту, судячи з усього, не поширюються на українських військовослужбовців, пояснював портал АрміяInform.

Види відпусток для військових, як і порядок їх надання, визначає закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Крім того, під час особливого періоду, який триває в Україні, чоловіки-військові обмежені у відпустках по догляду за дитиною. Додаткова відпустка не надається і тим українським військовослужбовцям, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю.

Зараз у парламенті готується до другого читання законопроєкт про внесення змін до статті 10−1 згаданого закону, який регулює право військовослужбовців на відпустки. Однак оскільки його подавали ще у 2019 році, положення нового законопроєкту про рівність прав матерів і батьків там не прописані.

Однак навіть під час особливого періоду військовослужбовці можуть скористатися відпусткою за сімейними обставинами та з інших поважних причин тривалістю не більше 10 календарних днів (зі збереженням грошового забезпечення).

А що з декретною відпусткою для батьків у розвинених країнах?

Дитячий фонд ООН (UNICEF) у своєму звіті за 2019 рік проаналізував практику декретних відпусток у 41 країні світу — до цієї групи увійшли переважно західні держави з високим і середнім доходом на душу населення.

З них в 40 країнах (окрім США) мами новонароджених мають право на оплачувану декретну відпустку, а у 26 державах передбачені різні формати такої відпустки для татусів.

Найчастіше це різні варіанти оплачуваної відпустки для тата по догляду за дитиною. Зазвичай вона коротша, ніж відпустка для мами у зв’язку з вагітністю та пологами, однак досить часто оплачується краще (16 країн пропонують повну оплату на час такої відпустки чоловікам із середнім рівнем заробітку).

Згідно зі звітом UNICEF, «найщедрішими» державами в цьому сенсі є Японія, Південна Корея і Португалія. Найгірша ситуація в США, де оплачувану декретну відпустку не дають ані матерям, ані батькам.

Загалом все більше країн світу за останні чверть століття надають батькам можливість повноцінно доглядати за новонародженими дітьми. За даними Міжнародної організації праці, у період з 1994 по 2015 рік кількість країн світу, де тати можуть взяти відпустку у зв’язку з народженням малюка, зросла з 40 до 94.

А в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що об'єднує найрозвиненіші держави світу, середня тривалість оплачуваної відпустки для батьків країнах-членах ОЕСР становить 8,1 тижня.

Ось що передбачає декретна відпустка для тат у деяких країнах Заходу (згідно з даними UNICEF).

Японія — батьки мають право на цілий рік оплачуваної відпустки у зв’язку з народженням дитини (52 тижні). Протягом перших 180 днів вони можуть розраховувати на 67% від суми свого заробітку, а після цього — на половину зарплати.

Попри це, такою можливістю в Японії користуються не надто багато новоспечених татусів: у 2017 році трохи більше ніж 5% чоловіків, які отримали право на декретну відпустку, вирішили її взяти. Головними факторами відмови від нього японські батьки називають брак персоналу в їхніх компаніях, відсутність такої ініціативи з боку роботодавця, а також «несприятливу атмосферу» в колективі у зв’язку з «декретом» працівника.

У Південній Кореї тривалість декретної відпустки для тат становить 53 тижні. Протягом перших трьох місяців вони отримують 80% своєї ставки, а після цього — 50% заробітку. Також батько може розраховувати на триденну міні-відпустку після народження дитини (зарплата за ці дні компенсується повністю).

Така політика діє з 2007 року, а вже у 2018 році 17% батьків, які взяли тривалу декретну відпустку, були чоловіками. Хоча згідно з дослідженнями уряду країни, більшість таких батьків висловлюють побоювання, як це позначиться на їхній кар'єрі.

Іспанія надає батькам 12 тижнів оплачуваної відпустки, а вже у 2021 році забезпечить татам 16 тижнів для догляду за новонародженим, що рівнозначно декретній відпустці для мам. Ситуація в країні змінюється стрімко: до 2016 року чоловіки могли розраховувати тільки на два тижні відпустки. При цьому тати отримують 100% свого заробітку і не мають права «передавати» ці декретні тижні мамам.

У Швеції чоловік (або друга особа з подружжя будь-якої статі) може взяти для початку 10 днів після народження дитини з оплатою в розмірі 78% від свого заробітку. Будь-який з батьків також може взяти відпустку по догляду за дитиною тривалістю до 480 днів, з яких 90 днів зарезервовані суворо для кожного з них (тобто таку відпустка не можна «передати» іншому з батьків). З них кожен може взяти по 195 днів декретної відпустки, зберігши в цей період 78% заробітку, і ще по 45 днів — з фіксованою «ставкою» близько $19 на день.

Ісландія гарантує батькам і матерям по три місяці оплачуваної відпустки, який вони не можуть передати одне одному. А ще додатково три місяці може взяти будь-хто з батьків. При цьому таку декретну відпустку оплачують у розмірі 80% від заробітку.

У Канаді чоловік має право на 5−8 тижнів відпустки без права передачі її матері, однак цей термін зараховують до загальної тривалості декретної відпустки для батьків новонародженого. Загалом така відпустка може тривати до 35 тижнів (тоді батько отримує до 55% від середнього заробітку), або до 61 тижнів (тоді виплати еквівалентні 33% зарплати).

У Мексиці батьки мають право на п’ятиденну оплачувану відпустку після народження дитини зі збереженням 100% зарплати. Однак оскільки близько 60% чоловіків в країні працевлаштовані неофіційно, більшість з них не можуть отримати таку відпустку на практиці.

Велика Британія гарантує два тижні «батьківської» відпустки тільки найманим працівникам (самозайняті не потрапляють в цю категорію). Така відпустка оплачується за ставкою 149 фунтів стерлінгів (близько $195) на тиждень, або 90% середньої щотижневої зарплати співробітника. Таку відпустка татусі можуть взяти в період між народженням дитини та до 56 дня її життя. Крім того, батькам і матерям неповнолітніх дітей надається відпустка по догляду за дитиною до 18 тижнів, однак вона не оплачується і не повинна перевищувати 4 тижнів на рік.