Рішення американського президента заборонити в'їзд до США громадянам з семи переважно мусульманських країн викликало обурення урядів у всьому світі, навіть дипломати Держдепу засуджують заборону на в'їзд мусульман, і тільки Кремль заявив: "Це не наша справа". Здається, Путін готує ґрунт для особистої зустрічі з Трампом, пишуть ЗМІ. Незважаючи на "потепління", США розгортають війська в Східній Європі.

Понад 100 співробітників Держдепартаменту США повідомили, що в найближчі дні готові підписати меморандум про незгоду із заходом, який запровадив президент Трамп, повідомляє The New York Times. У проекті меморандуму йдеться, що заборона на в'їзд громадян з семи країн і призупинення перерозподілу сирійських біженців на невизначений термін будуть "контрпродуктивними" з погляду заявленої мети підвищення національної безпеки.

"Ця заборона суперечить ключовим американським і конституційним цінностям, які ми як федеральні службовці зобов'язалися захищати", - йдеться в документі, який також попереджає, що ця зміна в законодавстві США може викликати погіршення ставлення до Америки у всіх мусульман світу.

Крім того, така заборона викличе відстороненість ключових союзників США на Близькому Сході, й Америка може втратити доступ до "розвідданих і ресурсів, необхідних для боротьби з ключовими причинами терору за кордоном до того, як теракти стануться всередині країни", застерігають дипломати.

"Рішення американського президента заборонити в'їзд до США громадянам з семи переважно мусульманських країн нагнав жаху співробітникам аеропортів і викликав обурення урядів у всьому світі", - пише Деміен Шарков у статті для Newsweek.

Міністр закордонних справ Британії Борис Джонсон назвав заборону "суперечливою і неправильною", канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що ця політика "суперечить основній ідеї міжнародної допомоги біженцям і міжнародного співробітництва", а міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро сказав, що "тероризм не має національності" і "дискримінація - це не відповідь".

Однак "керівництво однієї країни, в інтересах якої, за словами критиків Трампа, значною мірою і діє його адміністрація, виразно промовчав", - зазначає автор. "Це не наша справа", - заявив офіційний представник Кремля Дмитро Пєсков.

За словами Олексія Малашенка, російського експерта з ісламу з Московського центру Карнегі, режим Путіна залежить від союзників-мусульман і всередині країни, і за кордоном, що може пояснити його мовчання. Він нагадав, що всередині Росії є такі великі мусульманські регіони, як Татарстан і Чечня, серед її партнерів у Центральній Азії - переважно ісламські країни, і "не забувайте про ситуацію на Близькому Сході, де Росія намагається відігравати провідну роль".

Як сказав Малашенко, Путін зараз активно вибудовує відносини з Трампом, результатом чого може стати зняття санкцій з Росії, тож він воліє за краще не критикувати.

Оглядач швейцарської газети Le Temps Франсуа Нордман аналізує, які умови необхідні для успіху особистої зустрічі російського і американського президентів.

Президент Трамп оголосив про бажання поговорити віч-на-віч з президентом Путіним - він розраховував запропонувати йому скасування санкцій в обмін на заходи з ядерного роззброєння. Російський міністр закордонних справ уже відхилив таке рівняння, йдеться в статті.

"Західні союзники розглядають перспективу "угоди" США з Росією з тривожною розгубленістю, оскільки стратегічні інтереси Європи буде принесено в жертву, якщо зближення відбудеться згідно з узагальненими формулюваннями, викладеними "головним любителем Twitter", - пише оглядач.

Отож у Європі активізувалися дебати з приводу стратегії щодо Росії.

Зустріч Трамп-Путін - чом би й ні? - міркують провідні співробітники Міжнародного інституту стратегічних досліджень (Лондон) Семюель Шарап і Тімоті Дж.Колтон. Вони підкреслюють, що зустріч повинна бути ретельно підготовлена ​​Заходом і містити новаторські пропозиції, що дозволяють усунути перешкоди, створені "грою, загалом негативною, руйнівною і такою, що веде в нікуди".

"Ці два учасники пишуть, що Москва мирилася з розширенням таких західних організацій, як НАТО і Євросоюз, доти, доки воно не зачіпало територій, суміжних з Росією, - передає Нордман. - Вони радять вийти за межі поняття про сфери впливу, визнати, що оспорювані країни, як-от Україна чи Грузія, повинні мати право на свій манер встановлювати відносини як з ЄС, так і з ЄАЕС".

"У пошуках нових колективних домовленостей конфліктні регіони повинні стати на час нейтральними зонами економічного, соціального і гуманітарного розвитку", - стверджують британські експерти в статті.

"Такі основні напрямки, здатні обґрунтувати відновлення діалогу по суті між США та Російською Федерацією і визнати санкції застарілими", - робить висновок Нордман, але висловлює сумніви в гнучкості Трампа.

Давно заплановане велике розгортання танків та іншої важкої техніки, яке буде здійснено на цьому тижні в країнах, що межують з Росією, припало на тривожний момент для американсько-європейських відносин: Трамп ставить під сумнів старі альянси і прагне навести мости з Кремлем, пише кореспондент The Washington Post Майкл Бернбом.

Лідери НАТО визнають: якщо Трамп відмовиться від розміщення військ США в Східній Європі, це стане потрясінням для Альянсу.

Бернбом вважає, що спостерігається рідкісна невідповідність між висловлюваннями президента США - Дональда Трампа - і майже всього істеблішменту Збройних сил США.

"Це російське вторгнення в Україну і незаконна анексія Криму" змусили США до розміщення військ, заявив генерал-лейтенант Бен Ходжес, командувач наземними військами США в Європі. "Три роки тому останній американський танк був виведений з Європи, бо ми всі сподівалися, що Росія стане нашим партнером. І ось нам довелося повернути все назад", - додав він.

Більшість європейських політиків, дипломатів і співробітників служб безпеки не вірить, що Трамп скасує розміщення військ США в Східній Європі. Але, якщо він все ж так вирішить, "всі побіжать ховатися, - зауважує колишній високопоставлений співробітник НАТО Фабріс Потьє. - В результаті Європа стане більш роздробленою, більш нестабільною. Програють і США, і європейці".

У навчаннях, які відбулися в понеділок у Польщі, "брала участь Третя танкова бойова бригада Четвертої піхотної дивізії США, яка прибула в січні до Німеччини з 87 танками Abrams M1A1, 20 артилерійськими системами Paladin і 136 бронемашинами Bradley", - йдеться в статті.

Автор зауважує, що польські танки і гармати, які теж брали участь у навчаннях, було легко відрізнити від американських: перші пофарбовані зеленою фарбою, а другі - в колір "піску пустелі". Але, хай куди б дув "вітер змін" у Вашингтоні, армія США, як здається, планує довгострокову переорієнтацію на Європу.

"Я попросив армію надіслати зелену фарбу", - сказав Ходжес.

Переклад Inopressa.ru