Печерський районний суд Києва виніс рішення про утримання під вартою строком на 2 місяці Ігоря Гуменюка, підозрюваного у сутичках під будівлею Верховної Ради 31 серпня, який за версією слідства кинув гранату в правоохоронців.

Про це в середу 2 вересня повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на прес-службу прокуратури Києва.

У прокуратурі поінформували, що Печерський райсуд за клопотанням прокуратури також заарештував на 2 місяці ще 4 підозрюваних у заворушеннях під стінами парламенту 31 серпня. Всього розглядається клопотання прокуратури про арешт 18 підозрюваних у подіях під Радою.

Так, заарештовано також Артема Форманюка, Михайла Баліоза, Михайла Криворучкіна та Івана Сосну, повідомляє LB.ua.

Відповідну ухвалу оголосив слідчий суддя Печерського райсуду Олег Білоцерковець.

Як зазначається в ухвалі, "слідчий суддя, вивчивши клопотання прокуратури, докази, якими воно обґрунтовується, встановив, що прокурором у клопотанні доведено підозру скоєння Гуменюком злочину", інформує УНІАН.

Також в ухвалі зазначається, що слідчий суддя вбачає наявність ризиків в разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема ухиляння від слідства і тиск на свідків.

Враховуючи фактичні обставини, слідчий суддя не визначив розміру застави.

Суддя схвалив клопотання прокурора прокуратури Печерського району застосувати до Гуменюка запобіжний захід у виглядів під вартою до 29 жовтня включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення і може бути оскаржена протягом 5 діб в Апеляційному суді Києва, зазначається у рішенні суду.

Підозрюваним інкримінується участь у масових заворушеннях, які спричинили загибель людей (ч. 2 ст. 294 КК). Санкція цієї статті - від 8 до 15 років в'язниці. Також їм інкримінується ч.3 ст. 345 КК - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу травми. Санкція цієї статті - від 5 до 12 років в'язниці.

"Суд заарештував на 2 місяці без права застави вже 5-х учасників антидержавних провокацій, спланованих масових заворушень та збройних нападів на правоохоронців 31 серпня під ВР. Таке рішення, ймовірно прийнято судом у зв'язку з висунутими проти них звинуваченнями за важкими статтями КК України, доведеними матеріалами попередніх процесуально-слідчих дій (Ст.348, 345, 294, 263 КК України). Включаючи ст.258 - "терористичний акт" та ст.255 -"створення злочинної організації"", - повідомив радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк у своєму Facebook.

"Нагадаю, що наслідком цього кривавого злочину стало вбивство 3-х бійців Нацгвардії та поранення понад 130 правоохоронців. Один з наших воїнів досі у вкрай важкому стані і перебуває в комі. За його життя цілодобово борються лікарі", - додав він.

Нагадаємо, 31 серпня під будівлею Верховної Ради після ухвалення в першому читанні змін до Конституції почалися сутички між мітингувальниками та правоохоронцями.

В ході мітингу під будівлею парламенту агресивно налаштовані активісти почали штурм парламенту, потім пролунала низка вибухів, була кинута бойова граната.

У результаті протистоянь троє бійців Нацгвардії померли від поранень. Більше 150 - отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Станом на 1 вересня результаті зіткнень 141 поранений перебував у лікарнях, десятеро з-поміж цих людей - з важкими пораненнями. Крім того, постраждали журналісти, зокрема й співробітник французького телеканалу.Осколком був поранений і заступник міністра внутрішніх справ Василь Паскал.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що чоловіка, котрий кинув гранату, затримано й він зізнався у злочині. Ним виявився представник ВО "Свобода", боєць батальйону "Січ" Ігор Гуменюк.

18 учасників акції, підозрюваних у масових заворушеннях, затримані і перебувають в ізоляторах тимчасового утримання Києва. Оголошено підозри 4 особам.

Генеральна прокуратура України (ГПУ) порушила справу щодо зіткнень під Радою за частиною 3 статті 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України.

А прокуратура міста Києва відкрила кримінальне провадження за чотирма статтями Кримінального кодексу України - статті 348 (вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу при виконанні ним службових обов'язків), частиною 3 статті 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу), статті 293 (групове порушення громадського порядку) і частиною 2 статті 294 (масові заворушення).