Учора особисто пішов на суд, щоби відстояти названі на честь загиблих на Донбасі героїв вулиці.

У березні в рамках закону про декомунізацію своїм розпорядженням перейменував у с.Клячаново (Мукачівський район Закарпаття) вулиці Жовтневу та Ворошилова на Альберта Падюкова та Василя Лавкая. Обидва хлопці жили в цьому селі, пішли добровольцями на війну й загинули за Україну. Один був бійцем «Айдару», інший – «Правого сектору».

Перед тим протягом півроку нагадував сільським депутатам – виконайте закон, перейменуйте комуністичні вулиці. Не виконали, не перейменували. А через два тижні після мого розпорядження терміново зібралися й змінили назви кількох вулиць, зокрема, А.Падюкова та В.Лавкая на Виноградну й Нивлянську.

Коли я попередив, що скасую це незаконне рішення через суд, сільський голова прийшов і почав просити перейменувати на честь одного із загиблих не Жовтневу чи Ворошилова, а вулицю Тараса Шевченка! Такі-ось «патріоти» бувають…

Суд визнав рішення сільради незаконним і скасував, тож, вулиці Альберта Падюкова і Василя Лавкая в Клячанові залишаються незмінними. А сільські депутати, які під час мобілізацій ховалися в кукурудзі, а потім своїм рішенням плюнули в обличчя всім патріотам, хай чекають повісток із військкомату.