Відповідно до європейського законодавства має бути врегулювана українська галузь хмелярства, а виробництво високоякісної хмелепродукції повинно відбуватися за стандартами Європейського Союзу. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький на комітетських слуханнях "Стан та перспективи розвитку вітчизняної галузі хмелярства", що відбулись в Житомирі, повідомляє пресслужба міністерства.

Внутрішній ринок хмелю в Україні знаходиться під значним впливом зовнішніх чинників, які варто
враховувати при прийнятті виважених управлінських рішень підприємствами різних організаційно-правових форм та особливо при формуванні державної політики щодо подальшого розвитку галузі хмелярства.

Левова частка сировини, що використовується вітчизняними пивоварами, імпортується, відповідно, світова кон'юнктура хмелю має значний вплив на внутрішній ринок України. Тому, аналіз та прогнозування світових тенденцій та розробка на цій основі стратегій подальшого розвитку галузі є досить важливими завданнями.

Головним завданням діяльності суб'єктів господарювання в таких умовах є забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції, що, в свою чергу, допоможе завоювати відповідну частку
ринку, витримати тиск з боку конкурентів-виробників аналогічної продукції, сформувати довгострокові
конкурентні переваги та, на основі цього, підвищити свої прибутки.

Українська галузь хмелярства має бути врегулювана відповідно до європейського законодавства, а виробництво високоякісної хмелепродукції повинно відбуватися за стандартами ЄС.

"Маємо відродити українську галузь хмелярства і підняти її до конкурентного європейського рівня. Нещодавно мінагрополітики представило парламентському Комітету з питань аграрної та земельної політики доопрацьований проєкт закону "Про хміль та хмелепродукти" (9234). В документі унормовано митні формальності імпорту; порядок перевірки хмелю при імпорті на відповідність мінімальних ринкових вимог; структура центрів, органів та видів документів з сертифікації. Запроваджується сертифікація хмелю на території України", – розповів він.

Зазначається, що учасники комітетських слухань відвідали на Житомирщині підприємства, які займаються вирощуванням, збиранням, сушінням та зберіганням хмелю.

Традиційно Житомирщина залишається головним виробником хмелю в Україні. На сьогодні там знаходиться основна частина всіх площ хмеленасаджень.

Аграрії Житомирщини та науковці галузі наголошують, що готові збільшувати вирощування хмелю, забезпечувати переробну галузь вітчизняною сировиною та нарощувати експорт даної продукції.

Українські селекційні досягнення в галузі хмелярства є досить затребуваними, як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку.

За результатами проведення комітетських слухань, вирішили врахувати в пропозиції від представників профільної галузі та наукових кіл та відобразити у профільному законодавчому акті.

Кабінет Міністрів України на засіданні 21 квітня 2023 року підтримав законопроєкт №9234 "Про хміль та хмелепродукти".

Законопроектом,  зокрема, передбачається:

• приведення термінології щодо хмелю та хмелепродуктів у відповідність до законодавства Європейського Союзу; –    розробку нормативно-правових актів, необхідних для визначення правил сертифікації хмелю та хмелепродуктів, їх якісних показників;
• розробку нормативно-правових актів, необхідних для імплементації правил щодо маркування хмелю, закріплення вимог до інформації, яка має міститися на пакуванні хмелепродуктів;
• встановлення обов'язків із надання підтвердження відповідності хмелю та хмелепродуктів, імпортованих з третіх країн, вимогам Європейського Союзу;
• встановлення принципів проведення перевірок виробництва – від стебла хмелю до кінцевого продукту, визначення контролюючих установ і санкцій за порушення вимог законодавства.  

Прийняття законопроекту позитивно вплине на ринкове середовище, захистить  права та інтереси виробників хмелепродуктів, а  громадян забезпечить  високоякісною продукцією, виготовленою за міжнародними правилами з дотриманням міжнародних екологічних практик.

Крім того, будуть створені  додаткові робочі місця в сільській місцевості та сприятливі умови для розвитку господарств.