Закарпатський губернатор Геннадій Москаль підписав розпорядження про перейменування площі Жовтнева в селі Минай Ужгородського району на площу Енді Воргола.

Про це у п'ятницю, 8 квітня, повідомляє його прес-служба.

У повідомленні додається, що Воргол – (Andy Warhol) – "всесвітньовідомий митець українського походження, один із засновників поп-арту".

Нагадаємо, раніше Москаль перейменував вулицю Леніна у закарпатському селі Калини на вулицю Джона Леннона. Однак пізніше місцеві мешканці відмовилися від цього і назвали вулицю Слов'янською.

Втім, сам Москаль наполягає, що селяни такого рішення не приймали і вулиця таки називатиметься на честь Леннона.

Анджей Вархола мав фамільні корені в Закарпатті, змінив ім'я на Енді, а прізвище – на Воргол. Здавалося б, немає нічого простішого, але врешті світ визнав його як творця американської течії в мистецтві XX століття, абсолютного короля поп-арту.

Анджей народився в 1928 році. Рік точний, місяць і число піддають сумніву (свідоцтво про народження було видано вже після війни, в 1945 році), але сам він відзначав день народження 6 серпня. А от час смерті сумніву не підлягає. Енді Воргол помер в 1987-му, 22 лютого, у неділю, о 6 годині 31 хвилины, від серцевого нападу.

Для своєї епітафії Воргол запропонував одне слово - "фікція". Всі його висловлювання, на відміну від однозначних і буквальних малярських творів, - з подвійним дном. "Бути народженим - все одно що бути викраденим, а потім проданим у рабство" або: "Я хотів би, щоб кожен став знаменитістю... на п'ятнадцять хвилин". У кожному з них - частина філософії поп-арту, або - частина Енді Ворхола, безнадійного песиміста, впевненого в тому, що "...мистецтво нічого не змінює, а саме змінюється, неминуче наближаючись до кінця".

А якось на канікулах, заробивши на продажі солодощів, Енді з портфоліо поїхав до Нью-Йорка, в Мекку всіх художників-початківців. Він отримав одразу кілька замовлень від рекламних агентств. Створена ним серія "позолочених туфель" опублікована в журналі мод "Гламур", а на плакаті для радіостанції, що веде мовлення про проблеми молоді, він зобразив, як стирчить із передпліччя юнака шприц, за що був відзначений як автор реклами року.

До середини п'ятдесятих Воргол вже мав гучну славу в колах дизайнерів. Патріархом та метром того часу був, до речі, Сальвадор Далі. А поєднувало та підживлювало творчу енергію Далі та Ворхола всепоглинальна любов до зелених папірців. Андре Бретон, поет і теоретик сюрреалізму, придумав тоді ж анаграму - AVIDA DOLLARS - всі дванадцять букв імені і прізвища лідера сюрреалізму. Далі не образився - все йшло в скарбничку його популярності.

У 60-ті Енді почав думати про себе як про справжнього художника. І в один прекрасний день узявся до головної роботі всього життя: практично одночасно він став працювати над дизайном банки з-під консервованого томатного супу "Кемпбелл" і... знаком долара.

Коли 4 серпня 1962 року Мерилін Монро вчинила самогубство, Енді по гарячих слідах створив так званий "помаранчевий" портрет Мерилін. Після першої хвилі успіху, йому вдалося випустити з конвеєра своєї майстерні 250 комплектів відбитків цього портрета. До речі, "помаранчева Мерилін", разом із суповою банкою і доларом стала класикою поп-арту, її продано в 1998 році на аукціоні "Сотсбі" за п'ятнадцять з половиною мільйонів доларів.

На початку 60-х, Воргол з помічниками займає занедбану фабрику в центрі Нью-Йорка. Вона стає його майстернею під назвою "Фабрика". Там він працює, спить і їсть. Тоді ж він придумав продавати спідню білизну "зірок" (випрану - за п'ять доларів, а брудну - дорожче - за п'ятнадцять), секс-сповіді приятелів таємно записував на диктофон, оргії знімав на плівку, а потім демонстрував публіці й те, й те.

3 червня 1968-го Енді теревенив по телефону, коли молода режисерка Валері Соланас увійшла до його кабінету з пакетом, вийняла пістолет і вистрілила впритул. Ворхол зміг піднятися з-за столу і промовити: "Ні, ні, не роби цього!" Але вона вистрілила ще і ще, уже в лежачого. Енді спливав кров'ю. Потім вона спустилася на ліфті, вийшла на вулицю, купила персикове морозиво, з'їла його і повідомила поліцейському: "Я стріляла в Енді Воргола".

У лікарні констатували клінічну смерть, але Енді вижив. Правда, лікарі невдало зашили м'язи живота, тому 19 років він прожив у корсеті, поверх якого одягав і бронежилет. Сам Енді, незважаючи на скарги, що після замаху він не відчуває себе живим, усе ж панічно боявся смерті.

Роботи Воргола традиційно високо цінуються серед колекціонерів. У 2008 році його картину "Вісім Елвісів" (1963) продали за 100 млн доларів.