20 експедицій провели науковці, вивчаючи закарпатські праліси
Мета досліджень - вивчити та описати букові природні ліси, які мають цінність пралісів. Результатом роботи стане включення наших пралісів до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Щодня, у супроводі фахівців національного парку доктори біологічних наук Світлана Зиман, Ірина Дудка, Павло Устименко та Дмитро Дубина піднімалися в гори, аби детальніше дослідити та описати первозданні ліси. Праліси національного парку «Синевир» були відомі довгий час лише працівникам установи, а питання про їх дослідження піднялося у 2005 році. Загальна площа пралісів 6 111 га, із них 2627 га – букові праліси.
Хоча рослинні угрупування, що утворюють праліси, є типовими, проте їх не багато. Та вони добре збереглися у первозданному стані,оскільки жодного разу їх не чіпали людські руки. Відкрили науковці і дещо нове для себе.
«Ми ніколи не чули, щоб бук, який зростає на висоті 1350 метрів повноцінно формував стовбур в діаметрі 1,5 метра. Це – феномен, адже там взагалі інші умови і зазвичай такий бук зустрічається на висоті до 1200 метрів», - розповідає доктор біологічних наук Дмитро Васильович Дубина.
Паралельно із дослідженням пралісів, науковці вивчали рідкісні та фонові види флори НПП «Синевир».
«Результатом нашої роботи стане кінцеве визначення та визнання територій природних букових лісів з виділенням квазіпралісових та пралісових екосистем, а також створення колекційної науково дослідної ділянки рідкісних зникаючих та червонокнижних видів флори Українських Карпат, - розповідає заступник директора по науковій роботі Юрій Тюх. - Сподіваємося, що дана співпраця із науковими працівниками Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України принесе ряд цікавих науково-дослідних публікацій і виступів на конференціях з вказаних питань».