Головна » 2019 » Січень » 25 » Чому Македонія та Греція 27 років сперечалися через назву

Чому Македонія та Греція 27 років сперечалися через назву

Парламент Греції ухвалив історичне рішення. Депутати підтримали угоду щодо зміни назви свого північного сусіда.

Парламент голосував за те, щоб країну, яка називалася Македонія після розпаду колишньої Югославії, називали Республіка Північна Македонія.

Переговори та протести щодо назви тривали понад 27 років. Греція виступала проти назви країни Македонія з часу її незалежності у 1991 році, оскільки в Греції є регіон з такою самою назвою.

Домовленість раніше ратифікували в самій Македонії. Тепер Афіни ухвалили остаточне рішення.

За що голосували?

Парламент в Афінах ухвалив рішення щодо назви Північна Македонія 25 січня. 153 депутати проголосували за, 146 - проти.

Грецький парламент почав дебати щодо угоди в середу, 23 січня. Голосувати мали ввечері в четвер, але дебати затягнулися і голосування вирішили перенести.

Загалом дебати тривали понад 38 годин, виступили більш ніж 200 депутатів.

Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, дві третини греків не підтримують угоду щодо зміни назви.

У четвер на вулиці Афін люди вийшли на акцію протесту проти угоди. Дійшло до сутичок з поліцією.

Велика демонстрація на знак протесту проти угоди пройшла в Греції у неділю, 20 січня.

Чому суперечка тривала так довго?

Назву "Македонія" тривалий час має північний регіон Греції, куди входить друге за розміром місто в країні Салоніки.

Після розвалу Югославії з'явилася нова країна, що взяла собі це ім'я у 1991 році.

Це викликало обурення греків, які пишаються своєю стародавньою спадщиною Александра Македонського. У Греції запідозрили свого сусіда в територіальних амбіціях.

Багато років американський дипломат Метью Німетц допомагав шукати компроміс.

Назва стала проблемою, коли через це Греція наклала вето на спроби Македонії приєднатися до НАТО, а також заблокувала її амбіції щодо членства в ЄС.

Зрештою, змінилися уряди, а з ними і настрої. У червні 2018 року прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас і його македонський колега Зоран Заєв підписали угоду, що мала нарешті вирішити суперечку.

Македонці підтримали угоду - спершу на референдумі у вересні, хоча на нього прийшла лише третина виборців, а потім у парламенті.

Тепер, коли грецький парламент підтримав угоду, Греція направить своєму сусіду вербальну ноту, а Македонія після цього повідомить Організацію Об'єднаних Націй.

Схвальне рішення грецького парламенту відкриває шлях колишній югославській республіці до НАТО. Найближчим часом посли НАТО мають зібратися для підписання відповідного протоколу.

Зміна назви стане остаточною після того, як протокол ратифікують в Афінах.

Що зміниться?

Відповідно до історичної угоди між країнами, всі повинні будуть використовувати нову назву.

Республіка Північна Македонія, або ж просто Північна Македонія (Северна Македониjа македонською мовою), замінить назву країни, яку ООН формально називає колишньою Югославською Республікою Македонія.

Назва мови - македонська - не зміниться, а громадяни Республіки Північна Македонія так само залишаться македонцями.

Тепер греки повинні будуть підтримати заявку свого північного сусіда для вступу в НАТО та Євросоюз, через що країни сперечалися багато років.

Чому греки невдоволені?

Великій кількості греків зміна назви не подобається. І за кілька днів до голосування в парламенті на вулиці Афін на знак протесту вийшли десятки тисяч людей.

Через суперечки прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас втратив свого партнера по коаліції - партію "Незалежні греки". Депутат від опозиції Гіоргос Коумуцакос заявив, що угода ігнорує думку більшості населення і назвав її "ножем у душу нації".

"Основне політичне послання демонстрації про те, що Македонія - лише одна і у Греції, - дуже націоналістичне", - зауважує професор Дімітріс Крістопулус з університету "Пантеон".

Водночас більшість греків не хочуть визнавати, що їхніх сусідів треба називати македонцями, а їхню мову - македонською.

Македонцям же доведеться звикати до нової назви, і тут теж не все просто.

"Нам треба буде працювати над своєю ідентичністю", - каже професор Горан Янев з університету св. Кирила і Мефодія у Скоп'є.

"Ніхто не радий щось робити через шантаж міжнародної спільноти. Впродовж трьох десятиріч вони дозволяли грекам поводитися як балуваним дітям", - додає професор.

До чого тут Македонський?

Греція наполягає, що древня Македонія - невіддільна частина еллінської культури й спадщини. Так, наприклад, перша столиця давньої Македонії розташовувалася у сучасному грецькому місті Вергіна, а сам Александр народився у давньому грецькому місті Пелла.

Держава Македонія вважає Македонського частиною власної історії. У Скоп'є на його честь назвали аеропорт та головну трасу, що простяглася від сербського до грецького кордону.

Втім, минулого року аеропорт перейменували на "Міжнародний аеропорт "Скоп'є", а траса Македонського стала дорогою Дружби.

Та хоч Александр залишається потужним символом, справа не тільки в ньому.

Коли Османська імперія залишила регіон, який був відомий як Македонія, після Балканських воєн у 1912-1913 роках, його розділили переважно між Грецією та Сербією. Невелику частину віддали Болгарії.

Під час Другої світової війни і грецьку, і югославську Македонію окупувала Болгарія, що була союзницею нацистської Німеччини й Італії.

І югославські, і болгарські комуністи відіграли значну роль у подальшій громадянській війні, тож спогади про ті часи розбрату іще живі.

Чи є надія на поліпшення стосунків?

Велика частина угоди між двома країнами стосується майбутньої співпраці - в дорожній інфраструктурі, залізничному сполученні, на морі та в повітрі, а також у промисловості та туризмі.

Така співпраця вже триває між сторонами.

Попри суперечки Греція є найбільшим інвестором у Македонію, зазначає Дімітріс Крістопулос.

На його думку, тепер відносини між країнами стануть ще тіснішими.

Однією з амбітних цілей угоди є організувати протягом місяця роботу "Спільної міждисциплінарної експертної комісії", що досліджуватиме чи потрібні зміни у шкільних підручниках, картах та історичних атласах обох країн.

"Це складно, тому що у нас ніколи не було такого процесу щодо правди та примирення. Багато речей просто ховали під килим", - додає професор Горан Янев.


За матеріалами: Новини сьогодні
25-01-2019
nowyny.com/
Додав: admin
Коментарі: 0
Переглядів: 1670

Коментарі

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]