У Національному музеї народної архітектури та побуту України триває весняний ярмарок народного мистецтва та ремесел. Це унікальна подія для музею та майстрів, які двічі на рік з усієї України з’їжджаються у Пирогів, щоб презентувати свої вироби.

На фестиваль народних ремесел, а його можна сміливо так можна назвати, приїхало понад пів сотні творців: гончарі, вишивальниці, ткалі, писанкарі, ковалі, ті, хто працює із лозою і соломкою.

«Весняні ярмарки — особливі. Раніше за зиму майстри „наробляли“ чимало виробів, тож поціновувачі народного мистецтва знали, що саме на весняних ярмарках найбільший вибір, і є шанс натрапити на щось особливе», — розповідає наукова співробітниця музею Вікторія Філь.

Вона визнає, що зараз чимало майстрів «пішли в інтернет» і реалізують свої вироби через власні сторінки у соціальних мережах та на спеціалізованих сайтах, проте «живі» ярмарки все одно залишаться, бо вони дають і можливість не просто роздивитися, взяти у руки річ, що сподобалася, а й спілкуватися. І, часто, саме заради такого спілкування до Києва на ярмарок приїжджають люди з Сумщини, Закарпаття чи Івано-Франківська — себе показати на інших подивитися, поспілкуватися та, звичайно, поділитися секретами майстерності.

Чи не найбільше на ярмарку гончарів. Якщо ще кілька років тому вони привозили вироби виготовлені за давніми технологіями, відтворювали автентичні речі, то тепер все частіше експериментують із різноколірними поливками і формами. А от вишивальниць стало значно менше, як і гутників, якими славиться Львів. Це не значить, що впав попит на авторські речі, просто їх створюють менше і потрапляють вони під замовлення до справжніх поціновувачів.

А от лозоплетіння, навпаки, отримало новий поштовх. Виявилося, що різноманітні сумочки та кошики цілком пасують стилю кежуал, тож їх охоче купують модниці. А гуцульські ліжники стають яскравими акцентами у сучасних інтер’єрах.

Придивитися ж щось для себе можна і сьогодні. А також подивитися концерт фольклорних колективів.