За локальними передвиборчими розбірками мало хто звернув увагу як поволі зміщується в глиб регіону епіцентр основної політичної боротьби – за скіпетр політичного лобі краю.

Йдеться про Хуст, який, схоже, не залишив претензій на регалії третьої столиці України і нині як ніколи має усі шанси принаймні перебрати естафету главенства в Ужгорода та Мукачева. В Ужгороді мінують ресторани кандидатів, у Мукачеві навіть Андрій Балога не гребує рекламуватися на біг-бордах, міськради та райради по всій області поспіхом скликають сесії, щоб поділити землі та надра, а прем'єр Угорщини Орбан особисто закликає закарпатських співвітчизників прийти на дільниці.

Напруження в регіоні зростає. Тим часом третє за населенням місто Хуст хоч поки і не стало скандальним ньюз-мейкером – насправді переживає поворотний момент не лише у своїй історії, а й в політичній історії всього краю. На виборах до міської ради виставила свою команду нова політсила – Партія «Конкретних справ».

Регіональний проект під патронатом місцевого бренду Лунченко здивував двічі – тим як раптово він з`явився на політичній арені міста, і тим як швидко вийшов в авангард перегонів. За штабною соціологією різних партій пропрезидентська БПП відстає щонайменше на 12%. Далі зі значним відривом «Свобода» та «Єдиний Центр». Опозиційний блок замикає п'ятірку. КМКС і УПН тягнуть на своїх плечах кандидати в мери Джанда та Ляшко, однак у них самих відрив від лідерів «мерських» перегонів надто великий. На міського голову в Хусті цього разу балотується 7 кандидатів. Діючий очільник Володимир Кащук стартував практично з мінусових позицій.

Попри оновлення центру, у настроях хустян досі відчутний шлейф чорного піару, залишеного у спадок від опонента з Партії регіонів Степана Деркача. Останній нині переховується за кордоном від бізнес-партнерів, а чиновник тим часом запустив масштабну розяснювальну роботу. Кажуть, відсутність реклами цілком компенсується майже щогодинними зустрічами з виборцями на округах. Відрив мера від основних конкурентів – улюбленця молоді Олександра Бордея від БПП і висуванця підприємців Олександра Ляшка від КМКС – сягає 15-17%. Замикають п'ятірку свободівець Микола Анишинець та попередній мер-рухівець Михайло Джанда.

Втім цікаві тут не цифри і рейтинги, а тенденції. А вони окреслені небаченими для Хуста масштабами чорного піару та навіть приїздом «важкої артилерії» з Києва. Партія Валерія Лунченко декларує продовження запущених у місті змін і відповідно підтримує чинного міського голову. З часів губернаторства Лунченко запустив фінансування реконструкції центру та капітальний ремонт доріг. П'ята частина обласного бюджету спрямовувалася на Хуст.

Попередня влада виділяла кошти за залишковим принципом або і взагалі блокувала будь-які місцеві ініціативи – через політичний конфлікт регіонала-губернатора з мером. Залишивши заступником новому губернатору свого земляка Михайла Рівіса, Лунченко повернувся у парламент і завдяки доступу до урядових кабінетів почав спрямовувати фінансові потоки в Хуст ще і з Києва.

Небачені за всі часи незалежності перерахування таки матеріалізувалися в оновленому центрі і стали потужним активом нардепа. А сформована вертикаль корінних хустян на всіх рівнях влади з Києва до Ужгорода і врешті самого Хуста дозволила, не збавляючи темпів, продовжувати роботи в місті. Поки реально запрацює розрекламована Києвом децентралізація – все ще діє перевірена система, де зв'язки досвідчених управлінців прискорюють процеси у рази. І наразі похитнути «хустську піраміду» не вдається навіть лідеру виборчих перегонів по області – БПП. Ні маніпуляціями навколо Москаля (починаючи з відфотошоплених бордів рукостискання губернатора і кандидата у мери Бордея), ні приїздом Луценка, ні чорним піаром проти партії «Конкретних справ» і Кащука особисто. Зрештою «корінний фронтівець» Москаль неабияк підкосив команду БПП, проігнорувавши Свято сиру тимчасового однопартійця Бордея і приїхавши на Свято меду до безпартійного Кащука. Отож позиції Лунченка наразі досить міцні не лише в місті, а й в області. І якщо Володимир Кащук повертається у крісло мера, а Партія «Конкретних справ» набирає достатню для більшості кількість депутатів, завдання-мінімум для Лунченка стає завданням-максимум: зробити з Хуста зразок реформ і оновлення, як за Садового - Львів , а за Гройсмана - Вінниця. І завершити підготовку стартового майданчика для нової регіональної політсили – як «Самопоміч» у тому ж Львові чи «Укроп» у Дніпропетровську.

Так чи інакше портфоліо нардепа у вигляді оновленого Хуста, а бажано ще й Хуста «госпрозрахункового» - з новими виробництвами і потоками туристів – потрібно оформити до нових парламентських виборів. І якщо не буде масового підкупу, каруселей чи низької явки – це таки вдасться зробити. А значить «Єдиний центр» поволі відійде у минуле разом зі своїм одіозним кланом. Що ж до столичних партійних брендів, то вони ніколи не мали і не матимуть тут такої ваги - мальована у деяких ЗМІ соціологія БПП викличе посмішку уже під час оголошення результатів перших екзит-полів з дільниць. Отож Хуст уже перейняв естафету регіонального газдівства. І готовий задавати тренд закарпатської політики в Києві.

Тут уже можна радіти хоча б тому, що феодального підходу із димком сепаратизму точно не буде. І нехай це ще навряд магдебурзька Європа, але уже й не середньовічна Азія. Зрештою, яким стане цей серединний шлях – залежатиме і від нас самих.