Аналітик Центру близькосхідних досліджень зазначив, що влада Азербайджану, готуючись до інтеграції Карабаху, намагається "не поспішати, не допустити ексцесів".

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень, аналітик та експерт Сергій Данилов перелічив основні уроки для України, які дає Азербайджан ситуацією з інтеграцією Карабаху.

"Влада Азербайджану, готуючись до цієї операції, готуючись до інтеграції Карабаху до складу Азербайджану, дивилася на невдалий досвід росії на ново-окупованих українських територіях. І вони намагаються зараз не поспішати, не допустити ексцесів. Вони спочатку намагаються заспокоїти населення. Дати можливість виїхати тим, хто хоче виїхати і дати шанс повернутися тим, хто хоче повернутися. Для того, щоб максимально не бути схожими на росіян, наприклад, в Херсонській області. Так само і ми маємо дивитися, що відбувається",- акцентував Данилов в ефірі телемарафону.

На думку аналітика, цікавим для України є перший урок з ситуації в Карабаху, "коли Азербайджан відмовив в будь-якій суб’єктності".

"Тобто, у нас є особливі райони Донецької і Луганської області. І зрозуміло, що у разі визволення там буде військова адміністрація, без ніякого особливого статусу самоврядного. російські пропагандисти дуже переживають за те, що Карабах не отримує в результаті цієї одноденної війни ніякої автономії. Вони чіпляються за будь-що. Вони погоджуються, що їм не вдасться протягнути територіальну автономію, але хоча б культурну автономію. Але Азербайджан дуже жорстко наполягає, що ні", - підкреслив Данілов.

Другий урок, стосується Криму та ситуації з тими людьми, які мають виїхати після деокупації півострова. "Я вже зараз передбачаю шквал критики стосовно України, коли ми скажемо, що всі хто приїхав в Крим після 2014 року, мають виїхати. Це наша однозначна вимога. На прикладі Карабаху, ми зараз бачимо якої критики зазнає Азербайджан. Коли вірмени, які не погоджуються стати громадянами Азербайджану, виїжджають з Карабаху, і звинувачують Баку в геноциді. Але, вибачте, якщо люди не бажають бути громадянами цієї країни, чому вони там мають залишатися, якщо ми визнаємо територіальну цілісність. Та сама дискусія, я передбачаю буде по Криму. Це від 700 тисяч за середньою оцінкою, від 500 тисяч мінімальна, а 1 млн. максимальна (кількість людей - ЗМІ)", - зазначив Данилов.

Експерт додав, що у випадку Карабаху, йдеться про тих вірмен, які "не погоджуються брати азербайджанський паспорт, не погоджуються бути азербайджанськими громадянами".

"Незалежно, коли вони приїхали, чи вони народилися в Степанакерті, в Шуші чи інших населених пунктах Карабаху. Але, коли прийде момент деокупації Криму, претензії до нас будуть ті ж самі, рівно від тих же самих людей, що й зараз до Азербайджану з цього приводу. Тобто, ось ця картинка виїзду, вона буде дуже добре лягати на пропагандистські меседжі про гоніння та все інше", - пояснив Данилов .

Третій урок, який дає Азербайджан, стосується відмови від будь-якого зовнішнього втручання, в тому числі, миротворців або спостережних місій.

"Вони дуже послідовно і наполегливо відмовляють в зовнішній присутності у звільнених своїх територіях. Ніякого ОБСЄ, ООН та всіх інших. Проста істина, як облаштовувати, який буде територіальний устрій, які будуть форми управління врядування і самоврядування в Криму, ми будемо без участі "хороших руських", поганих руських. Це ще один урок, який нам треба взяти з ситуації в Карабаху",- підкреслив Данилов.

Ситуація навколо Карабаху

19 вересня 2023 року в Карабаху відновилися бойові дії. За повідомленням Міністерства оборони Азербайджану, з метою відновлення конституційного ладу Азербайджанської Республіки, в регіоні було розпочато антитерористичні заходи локального характеру.

Через добу, 20 вересня зі звернення Президента Азербайджану стало відомо, що в результаті антитерористичних заходів в Карабасі та їх успішного завершення, країна відновила свій суверенітет.

На думку аналітиків, ослаблення росії є одним з основних факторів, який відкриває можливості для Азербайджану.