Запит на чітке розуміння власної вигоди від допомоги Україні є універсальним для багатьох груп стейкхолдерів всередині країн-донорів. Детальніше про це  пишуть експерти аналітичного центру «Інститут Американістики» у своєму дослідженні, де представлена аналітика країн, яка допомогла прийти до цієї тези.

У ході аналізу 60 текстів з трьох різних країн (США, Японії та Данії) було створено перелік фреймів, які можна поділити на дві великі категорії:

1. Стратегічні (Геополітичний вплив, Світова стійкість, Внутрішня підтримка, Національний захист);
2. Гуманітарні (Гуманітарні поштовхи, Ідеологічна солідарність).

Дослідження показує, що у комунікації урядів країн-донорів ключову роль відіграє аспект їхніх власних стратегічних інтересів, через що пояснюється рішення про надання допомоги України.

Експерти «Інститут Американістики» напрацювали рекомендації на дві частини: для українських посадовців та донорів, зокрема:

• На рівні держави для офіційної комунікації варто визначитися з основними універсальними меседжами, які транслюються на зовнішню аудиторію.
• Посадовці держав-донорів можуть координуватися з приватним сектором своїх країн у втіленні проєктів з відбудови України.