З огляду на зростання напруги у Криму НАТО пропонує відправити до України міжнародних спостерігачів під патронатом Ради Безпеки ООН або Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Про це у неділю, другого березня, заявив генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен у Брюсселі.

Після восьмигодинного засідання Ради НАТО, скликаного через рішення Росії про використання збройних сил РФ на території України, Расмуссен закликав Україну та Росію до мирного вирішення кризи. За його словами, НАТО спробує вплинути на позицію Москви за допомогою Ради НАТО-Росія.

Говорити з Росією, а не через її голову

На думку експертів, НАТО має обмежені можливості впливу на ситуацію, адже Україна не є членом Альянсу. "Через це НАТО буде складно запропонувати справжню допомогу", - вважає Гаральд Куят, колишній генеральний інспектор Бундесверу та екс-голова Військового комітету НАТО. На його думку, надання Україні військової допомоги з боку НАТО було би помилкою. "На даний момент мова іде про те, аби говорити із Росією, а не через голову Росії", - вважає експерт.

Гаральд Куят також наголошує на тому, що після США Росія є другою у світі ядерною силою. Через це воєнна ескалація була би, на його думку, дуже ризикованою. "Обов'язкове уникнення ескалації має бути в інтересах усіх учасників", - вважає Куят.

НАТО як посередник

На думку військового експерта Клауса Моммзена, Північноатлантичний Альянс міг би виступити принаймні у якості посередника. "НАТО - це не лише оборонний альянс, після розпаду Радянського Союзу він перетворився на політичну платформу, на якій представлена у тому числі Росія, наприклад, у Раді НАТО-Росія", - зазначає експерт.

Під час війни Росії та Грузії у 2008 році Північноатлантичний Альянс відреагував також передусім дипломатичними засобами. Зараз Південна Осетія та Абхазія перебувають під чимось на кшталт російського протекторату. "Про ці події будуть дуже чітко пам’ятати та намагатимуться розпізнати старі помилки", - вважає Моммзен. На думку експерта, НАТО чітко продемонструє Росії наслідки її дій.