«200 днів брехні»? Куди зайшло розслідування «справи Шеремета»

У столиці – акція на підтримку обвинувачених у вбивстві журналіста

Україною прокотилася акція «200 днів брехні». Розпочалась вона 25 червня, а сьогодні, 4 липня, пройде протест у столиці. Небайдужі виступають проти переслідування фігурантів справи про вбивство журналіста Павла Шеремета: волонтерки, лікарки Юлії Кузьменко, ветерана АТО і музиканта Андрія Антоненка та військової медсестри Яни Дугарь.

28 червня спливло 200 днів з моменту оголошення Антоненку, Кузьменко та Дугарь підозр. Як повідомляв «Главком», 12 грудня минулого року очільник Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков скликав екстрений брифінг, де повідомив про фактичне розкриття справи. За тодішньої версією слідства, організував замах Антоненко, керуючись ультранаціоналістичними ідеями. Він же допоміг Кузьменко закласти вибухівку під автівку, якою користувався Шеремет. Однак підривала її Кузьменко начебто самостійною Роль Дугарь полягала в тому, що напередодні злочину вона нібито фотографувала розташування відеокамер в районі злочину.

Крім того, у справі фігурують ще два імені: Інни та Владислава Грищенків. Вони – теж військові, які ймовірно могли виготовити вибухівку, від якої загинув Шеремет. Однак розслідування проти них ведеться у іншій справі: щодо замаху на замовне вбивство мешканця Івано-Франківщини та незаконне поводження зі зброєю. За версією слідства, у липні 2018 року підозрювані виготовили вибухівку та прикріпили її до автівки 61-річного Михайла Чекурака у місті Косові. Останній сам помітив бомбу, тому замах не відбувся. «На брифінгу заявляли про організовану злочинну групу у складі п’ятьох осіб, а станом на сьогодні про Грищенків вже не йдеться», – уточнив «Главкому» адвокат Кузьменко Тарас Безпалий.

Журналіст Павло Шеремет був убитий в центрі Києва 20 липня 2016 року. Злочин залишається нерозкритим. Журналіста поховали в Мінську. За даними слідчих, зловмисники закріпили вибухівку на днище авто, за кермом якого був Шеремет. Також було повідомлено про те, що для вбивства відомого білоруського журналіста зловмисники використовували елементи протипіхотної міни МОН-50.

Низка акцій розпочалася з невеличкого мітингу, який влаштували під стінами столичного СІЗО активісти, а також родичі і друзі фігурантів справи вбивства журналіста Шеремета. Це така собі «репетиція» – по-справжньому протестувати вони будуть сьогодні.

Причин обурення активістів чимало: недовіра до слідства і переконання у невинуватості підозрюваних, підозрілий перебіг досудового слідства, ігнорування слідчими та суддями доказів сторони захисту, а також те, що усі ці 200 днів Антоненко та Кузьменко провели у СІЗО, а Дугарь – на домашньому арешті. Крім того, активісти переконані: правоохоронці «призначили винних» у «справі Шеремета» лише в угоду політичній кар’єрі Авакова, для якого ця справа стане вирішальною у збереженні посади.

Все це відбувається на тлі накопичених претензій до міністра через зґвалтування у Кагарлику, перестрілки у Борисполі та «справі Стерненка».

Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський під час підсумкової пресконференції назвав Авакова відповідальним за підсумки «справи Шеремета» і пізніше повторював, що Аваков має «довести «справу Шеремета» до кінця». Сам же Арсен Борисович переконує, що ця справа жодним чином не пов’язана з його кар’єрою і взагалі попросив журналістів зарубати собі на носі, що не бере участі у розслідуванні. «На наступний день після того, як Зеленський назвав справу Шеремета особистою відповідальністю Авакова, у нас змінилась група прокурорів, а ще за пару днів фігурантам поміняли підозру», - коментує адвокат Кузьменко Тарас Безпалий.

22 травня слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. 2 липня МВС повідомило, що справа Павла Шеремета готова для передачі до суду. «Початок розгляду цієї резонансної справи тепер залежить виключно від того, коли адвокати підозрюваних закінчать ознайомлюватися з матеріалами», – зазначили у відомстві та пообіцяли, що слідство не буде обмежувати підозрюваних та їх адвокатів в часі на ознайомлення з матеріалами справи.

Як розказав «Главкому» адвокат підозрюваного Андрія Антоненка Станіслав Кулик, після того, як захист ознайомиться з усіма матеріалами, прокурори мають скласти акт обвинувачення. «Цей акт прокуратура має передати до суду, а стороні захисту надати його копію. Далі відбудеться розподіл на колегію суддів (як мінімум три судді), і лише після цього буде призначено перше підготовче засідання у даному провадженні», – зазначив він.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Захисники фігурантів в один голос стверджують, що уся справа фактично побудована на вельми сумнівних результатах експертизи ходи Антонека, Дугарь та Кузьменко. У МВС натомість переконують, що потрудилися як слід: за час розслідування опрацьовано майже 20 тис. годин відео, допитано понад 3 тис. осіб, опрацьовано майже 44 тисячі абонентських номерів, 15 тисяч ІМЕІ та 400 моніторингів (при цьому в кожному моніторингу – від 4 тис. до 200 тис. з’єднань абонентів), проведено 180 окремих слідчих дій, призначено 106 комплексних експертиз.

Які ж вони – підсумки роботи слідчих, якщо розбиратись без цифр?

Андрій Антоненко – уже не ультранаціоналіст і не організатор

Під час скандального брифінгу правоохоронці назвали Антоненка організатором замаху, який діяв з ультранаціоналістичних мотивів. «Антоненко Андрій, захопившись ультранаціоналістичними ідеями; культивуючи величність арійської раси; розмежуванням суспільства за принципом національної належності; прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості; вчиняючи свої дії, щоб привернути увагу громадськості до певних політичних переконань; перебуваючи на території проведення АТО, з числа волонтерів та осіб, які пройшли військову підготовку в складі добровольчих батальйонів та мають навички поводження з вогнепальною зброєю та вибуховими речовинами, вирішив створити організовану групу, щоб в її складі вчинити вбивство журналіста та радіоведучого Павла Шеремета», – сказав під час першого засідання суду представник обвинувачення.

Причому лише організацією вбивства музикант не обмежився – за версією слідства, особисто допоміг встановити вибухівку. Однак незадовго до завершення досудового розслідування думка слідчих змінилась.

З підозри Антоненку прибрали ультранаціоналістичні мотиви

«21 травня Антоненко отримав змінену підозру: ультранаціоналістичні мотиви були виключені, крім того, пан Антоненко перестав вважатися органами досудового розслідування організатором (щодо пошуку організатора виділили в окреме кримінальне провадження, - «Главком»), він фігурує як виконавець. Також з’явилась стаття про умисне знищення чужого майна – йдеться про знищення автівки пана Шеремета під час вибуху», – розказав «Главкому» адвокат Антоненка Станіслав Кулик.

«Щодо доказів: абсолютно нічого нового з моменту брифінгу не з’явилося. Були проведені ще декілька експертиз, які фактично нічого не вказали, хоча, звісно, це вирішуватиме суд», - додав захисник.

За словами адвоката, відстоювання своєї невинуватості влетіло Антоненку у копійчину, адже за усі експертизи, які проводилися за ініціативою захисту, підозрюваний мав сплачувати власним коштом. «Пан Антоненко платив за дослідження, частину експертиз оплатили активісти. На жаль, це досить дорогі експертні дослідження. Точну суму не назву. Можу сказати, що я особисто сплатив за рецензію на експертизу, яку робила сторона обвинувачення – і тільки це коштувало понад 20 тис. грн», – пояснив Кулик.

Наразі ж Антоненко разом із захисниками активно ознайомлюється з матеріалами справи – це 38 томів. За словами Кулика, станом на сьогодні усі матеріали надаються слідством без проблем і у повному обсязі, однак сам обсяг, м’яко кажучи, значний. «Наразі захист вже ознайомився з усіма паперовими матеріалами справи, а от з електронними – ще ні: йдеться про 300 тис. файлів. Звісно, не усі вони мають якесь значення, наприклад, до кожного відеофайлу йде кілька технічних. Зауважу: обсяг інформації справді великий, але він, так би мовити, штучно роздутий, бо фактичних доказів не те що вини, а бодай причетності Антоненка до справи Шеремета там немає», – сказав адвокат і додав, що сторона захисту зацікавлена у якнайшвидшому переданні справи до суду.

Юлія Кузьменко – більше не підривниця

За попередньою версією слідства, дитяча лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко підкладала вибухівку під авто Шеремета, а також безпосередньо підірвала її дистанційно. Заступник голови Національної поліції, генерал Євгеній Коваль також повідомляв, що лікар-хірург ще й планувала створити сценарій для «дестабілізації України за допомогою «сакральної жертви», яку варто обрати серед відомих людей». Під час цієї ж розмови Кузьменко запропонувала взяти за «сакральну жертву» свою знайому Марусю Звіробій.

Тепер обвинувачення концепція змінилась: за версією сторони обвинувачення, Юлія тільки закладала вибухівку. «На тому брифінгу декілька разів Аваков акцентував увагу: мовляв, ми працюємо, збираємо докази. При цьому за всі ці 200 днів будь-яких нових документів вони не знайшли», – запевняє «Главком» адвокат Кузьменко Тарас Безпалий.

Захисник також зазначив, що вже ознайомився із усіма 38 томами справи, і переважна частина інформації звідти стосується 2016-2018 років. Констатується факт вибуху, дані розтину, перераховані версії. Друга частина матеріалів стосуються прослуховування телефонних розмов Антоненка та Кузьменко, у яких не йдеться про злочин, – це звичайні побутові розмови на життєві теми. Далі – безпосередньо момент затримання, допити, низка експертиз, у багатьох з яких зазначено у висновку або про те, що Кузьменко ні при чому або що «встановити неможливо».

На відміну від Антоненка та Дугарь Юлія Кузьменко нічого не платила за експертизи.

Яна Дугарь – попри залізне алібі таки підозрювана

Слідство відвело Яні Дугарь роль розвідниці. За версією правоохоронців, напередодні закладання вибухівки під авто журналіста дівчина ходила по центру міста і фотографувала камери спостереження. Щодо неї слідчі не змінили своєї думки попри документально підтверджену присутність Яни у ці дні в зоні АТО у закритому госпіталі та численні свідчення тих, хто її там бачив. Водночас слідство підтверджує, що Яна Дугарь без проблем та офіційних дозволів залишала місце проходження служби. Слідство також спростувало заяви Яни Дугарь щодо першого  візиту до Києва: вона розповідала, що вперше відвідала Київ лише у березні 2017 року. Але на особистій сторінці у соцмережі підозрюваної слідчі виявили її фото на столичному Майдані Незалежності, датоване 29 серпня 2012 року.

«Жінка-розвідниця, зображена на записах відеокамер, не схожа на Яну Дугарь»: щоразу і під час судових засідань, і під час виступів у ЗМІ і підозрювана, і адвокати озвучували цю тезу. Однак у висновку офіційно проведеного дослідження зазначено: жінка-розвідниця, зображена на відео з камер спостереження, та Яна Дугарь - це одна і та ж особа», – стверджують у МВС.

«За логікою слідства, Антоненку-виконавцю потрібно було викликати із закритого військового госпіталю дівчину, яка б фотографувала камери із відкритим обличчям. Це при тому, що у відкритих матеріалах ані за негласними слідчими діями, ані за телефонними з'єднаннями, ані за контактами у соціальних мережах немає жодного зв'язку між Дугарь та Антоненком. Як немає такого зв'язку між Дугарь та Кузьменко у 2016-2018 роках, а з'являються епізодичні контакти лише наприкінці 2019 року», – розказав «Главкому» адвокат Дугарь Віталій Коломієць і нагадав, що сам злочин було вчинено в липні 2016 року.

За запевненнями захисника, усі позиції, про які стверджувалися у грудневому брифінгу, розбиті: і через татуювання (у Яни воно є, у дівчини з відео МВС немає), і через зріст. «Крім того, ми надали купу документів про присутність Яни у цей час у зоні АТО у закритому воєнному госпіталі. П’ять чи шість свідків під присягою підтвердили у суді, що Яна або когось лікувала саме у той час або ж з кимось там працювала. Однак багатьох документів, які ми долучали до справи, там не опинилося. Немає експертизи поліграфа, антропометричної експертизи немає, немає частини допиту свідків, вони також не поспішають долучати якісь відомості щодо перебування Яни у госпіталі у момент злочину», – скаржиться адвокат.

За словами Коломійця, загалом на експертизи, які відбувалися з ініціативи захисту, Яна витратила декілька десятків тисяч гривень. «Антропометрична експертиза коштувала 4700 грн. До речі, це ще небагато, у матеріалах справи йдеться, що комусь з підозрюваних робили теж цю експертизу, тільки брали до уваги не лише зріст, а й інші параметри: окружність і довжина руки, тощо (як стало відомо «Главкому», йдеться про Антоненка). То та експертиза обійшлась державі у 34 тис. грн», – зазначив він.

Адвокат про новини у справі Шеремета: Яні Дугарь виміряли зріст за 4700 грн

Коломієць наполягає: «У справі взагалі немає жодного доказу, окрім фейкової експертизи ходи». «Напевно, в Україні ще такого не було. Цікавий момент: експерти слідства, які порівнюють ходу людей із записів відеокамер із ходою підозрюваних, підписали документи про те, що провели 12 експертиз за шість днів, і у розрахунку витрати часу написали, що на здійснення кожної експертизи витратили 30 годин. Тобто у них у добі вийшло 60 годин», – нагадав він.

«Більше того. Експерти порівнювали дівчину у майці і шортах, яка вільно йде по вулиці, із запису, зробленого у липні із записом Яни, зробленим у кінці листопаду, де вона у тісному магазині у зимовій куртці, штанях і з наплічником робить чотири кроки і стає біля каси. І при дуже низькій якості відео ці, так звані експерти, за такою ходою стверджували, що це одна й та сама особа», – додає Коломієць.

Водночас захист Дугарь скаржиться, що не отримує у повній мірі доступу до матеріалів справи. «З усіма письмовими документами ми ознайомилися, але із речовими доказами – досі ні. Надали клопотання, чекаємо, поки слідчий розгляне», – уточнив Коломієць.

Наталія Сокирчук