Біологи і історики з Австрії та Італії вивчили склад біологічного матеріалу на семи малюнках Леонардо да Вінчі і виявили несподівану різноманітність бактерій, грибів і ДНК людини.

Для аналізу мікробіоми малюнків інноваційний геномний підхід під назвою Nanopore, що поєднує метод секвенування третього покоління з протоколом ампліфікації геному (WGA).

Біологи і історики з Австрії та Італії вивчили склад біологічного матеріалу на семи малюнках Леонардо да Вінчі і виявили несподівану різноманітність бактерій, грибів і ДНК людини. Результати дослідження опубліковані в журналі Frontiers in Microbiology.

Вчені з Університету природних ресурсів і наук про життя у Відні під керівництвом Гвадалупе Піньяр (Guadalupe Piñar) разом з колегами з Центрального інституту патології архівів і книг в Римі використовували для аналізу мікробіоми малюнків інноваційний геномний підхід під назвою Nanopore, що поєднує метод секвенування третього покоління з протоколом ампліфікації геному (WGA).

"Чутливість методу секвенування Nanopore пропонує відмінний інструмент для моніторингу предметів мистецтва. Він дозволяє оцінювати мікробіом і візуалізувати його варіації. Цей підхід можна використовувати для створення біоархіву історії об'єктів", - йдеться у пояснювальній записці..

Незважаючи на відсутність видимих ??пошкоджень паперу, дослідники виявили сліди несподівано великої кількості бактерій. В цілому бактерії переважали над грибами, в той час як раніше вважалося, що на паперових носіях домінують гриби, і саме вони сприяють руйнуванню малюнків з часом, тому заходи, спрямовані на збереження творів, були в основному спрямовані проти грибів.

Дослідники вважають, що велика частка цих бактерій, типових для мікробіоми людини, була залишена під час реставраційних робіт, а бактерії з мікробіомами комах, швидше за все, занесені разом з екскрементами мух.

Друге цікаве спостереження - наявність великої кількості ДНК людини. Автори відзначають, що немає ніяких підстав стверджувати, що це ДНК самого майстра. Більша ймовірність, що ці сліди залишені реставраторами протягом багатьох років.

Авторам дослідження вдалося встановити географічну кореляцію як бактеріального, так і грибного спільнот. Їх аналіз свідчить про те, що малюнки довгий час перебували на території Турина і Риму.

Автори вважають, що за допомогою розробленого ними методу можна створити біологічні "відбитки пальців" найбільш значущих творів мистецтва, що не тільки дозволить дізнатися багато нового про історію їх створення і зберігання, а й забезпечить їм додатковий захист.