Зелені свята на Срібній Землі, або «На Русаля заквітчали, а восени заміж взяли»

Трійця чи Русаля, як це свято називають на Закарпатті, відзначається в сьому неділю після Великодня. Цього року воно припало на 20 травня в римо-католиків та 27 травня – у греко-католиків і православних. Церква трактує цей день як Зіслання Святого Духа на учнів Ісуса Христа, тому це світле свято сповнене глибокого змісту для всього християнського світу.

Традиційними символами Трійці є білий голуб, зелена гілка та квітка півонії.

Свято бере свій початок від прадавнього єврейського знаменного дня, що має назву Шавоут. Спочатку відбувалося святкування жнив на 50-й день після Песаха, потім дозрівання перших фруктів і врешті найголовнішої події – отримання священної Тори (зведення законів), а також свята нового хліба. Тож, відповідно до календаря, найраніше святкування може відбутися 10 травня, а найпізніше – 13 червня.

Назва свята, як її звикло чути угорськомовне населення нашого краю, – Пюнкожд (Рünkösd) – походить від грецького pentékoszté й означає п’ятдесят. Українська версія – П’ятидесятниця, оскільки свято відзначається на 50-й день після Воскресіння Христового. Подібно до Великодня, Трійця святкується протягом цілого тижня, але найважливішими та публічними є його перші два дні. Протягом семи русальних днів у закарпатців не прийнято виконувати роботу, яку можна відкласти. Письмова згадка цього свята зустрічається в книгах, датованих ІІ століттям, та насправді воно бере початок від часів апостолів.

Після вознесіння Христа Марія та його найближчі однодумці зібралися, щоб відзначити цю подію. Раптом здійнявся сильний вітер, увірвався в оселю, де вони перебували. Полум’я охопило все довкола, язики його розділилися й огорнули кожного з них. Це Святий Дух зійшов на присутніх. Після цього всі вони стали промовляти різними мовами. У Єрусалимі кожен розумів окрему з них. Після цього Святий Петро почав проповідувати. Він знайшов багато прихильників. Тож саме цей день вважається зародженням церкви.

Але часткова обрядовість свята злилася із Зеленими святами початку травня, які походять із дохристиянських часів. Пробудження й оновлення природи, її розквіт і загалом культ рослинності визначив народну назву – Русаля.

Напередодні свята, у четвер та п’ятницю, молоді дівчата йшли в поле, збирали різні квіти й плели собі вінки на всі святки. Особливими чарівними властивостями наділяли конвалії, незабудки, чебрець, волошки, поміж яких обов’язково вплітали полин, що мав захищати їх від русалок та лісових мавок.

Господині квітчали оселі зеленими гілками дерев та кущів. У нас, на Закарпатті, перевагу віддавали ліщині. Також використовували клен, ясен та липу. Перед воротами ставили невеличке деревце, яке мало захистити хату від різної нечисті. Існувало повір’я, що занесене в русальну ніч до хати деревце могло вказати на здоров’я родини до наступних Зелених свят. Якщо листочки на ньому залишаться зелені – усі члени родини радітимуть доброму здоров’ю, а якщо почорніють – бути важкій хворобі, а то й смерті.

У нашому краї на Зелені свята відвідують могили померлих родичів. За давнім народним віруванням, під час цвітіння хлібів прокидаються душі померлих, які охороняли родини та їхній добробут, тому їм віддавали належну шану.

Також гарною традицією є сватання. У багатьох угорськомовних родинах до сьогодні саме в день Пюнкожд улаштовують заручини. Тоді дівчину квітчають вінком з півоній, пишних рожевих, білих чи рубінових квітів з тонким ароматом. Хлопці, які бажають висловити свою прихильність до коханої, подібно до першотравня, встановлюють прикрашене стрічками молоде дерево біля воріт її будинку.

Головними святковими стравами вважаються смажена домашня курка та молода гуска, до яких подають салат зі свіжих огірків. Користується популярністю й баранина. На столі завжди є також різна солодка випічка з весняними фруктами.

Тож невдовзі протягом двох тижнів будемо святкувати Трійцю. У нас, на Срібній Землі, це вміють.