На Закарпатті 15-річний хлопець врятував маленьке ведмежа
Маленького ведмедика, якого переслідувала зграя собак, врятував 15-річний Руслан Герич зі своєю тіткою. Замотавши ведмежатко у куртку, він приніс його додому.
Побачивши сина із таким «другом», мати Руслана налякалася. «Я одразу ж подумала про ведмедицю, яка могла будь-якої миті прийти і рознести все кругом за своє маля, – розповідає Марія Герич. – Наказала сину, віднести його назад до лісу, та Мишко знову повернувся. Тоді ми зрозуміли, що із його мамою щось трапилося».
Відпустити у ліс маленького ведмедика означало приректи його на загибель, а тримати вдома – неможливо. Проте лісовий звір кілька днів прожив у кролячій клітці.
«Ми годували його молоком, давали меду та найбільше Мишко смакував «чупа-чупси», – розповідає рятівник ведмедика Руслан Герич. - Всі ми дуже полюбили тварину».
Та розуміючи, що так довго тримати ведмежа у неволі не можна, сім’я Геричів, із сумом попрощавшись з улюбленцем, віддали його у надійні руки працівників Реабілітаційного центру бурих ведмедів.
«Ми розмістили його в окремому вольєрі, бо він ще дуже маленький , у момент прибуття йому виповнилося лише 3,5 місяці, – розповідає ветеринарний лікар центру Михайло Маслей. – Вага ведмедика становила лише 3 кілограми 600 грам. Він перебуватиме в окремому вольєрі до року, поки набере відповідну вагу, щоб приєднатися до дорослих особин. Зараз Мишко добре себе почуває, має хороший апетит і швидко набирає вагу – за три тижні ведмедик поправився на сім кілограмів».
Маленьке ведмежатко викликало неабиякий
інтерес у відвідувачів центру, проте
туристам його наразі не показують.
«Людський гамір, спалахи фотокамер,
мобільні телефони – все це дуже збуджує
ведмедика, може травмувати його психіку,
– каже інженер з відтворення тваринного
світу Ярослав Бундзяк. А наше завдання
– максимально наблизити умови перебування
ведмедів до природних, допомогти
повернути їм природні інстинкти».