У Мукачеві на Закарпатті днями відбулася дводенна міжнародна конференція «Горіх грецький: Перспективи розвитку в Україні», на яку з’їхалися вчені та спеціалісти в галузі горіхівництва з України, Молдови, Польщі, Угорщини, Чехії, Італії, Іспанії, фермери-практики, садоводи, керівники розсадників, господарств, підприємств з переробки та експорту горіхової продукції, керівники обласних та місцевих організацій, спеціалісти Міністерства аграрної політики та продовольства.

Відкрив конференцію голова Ради «Української горіхової Асоціації» Володимир Пахно, який розповів про перспективи розвитку горіхового бізнесу в Україні. Про огляд ринку волоського горіха та фундука учасники конференції дізналися з виступу Олени Івченко, керівника виконавчої служби Асоціації.

А буковинські сорти горіха грецького та досягнення Придністровської дослідної станції інституту садівництва АПВ НААУ у створенні нових сортів представила загалу директор установи Зінаїда Кожокар.

Про особливості проектування садів горіхоплідних культур, водоспоживання та режими зрошення горіхоплідних культур розповів Олександр Матвієць, який представляє Інститут горіхоплідних культур та ТОВ «НВП «Ірігаційні системи». Зокрема він зауважив, що Українська горіхова асоціація працює з 2008-го. За цей час в Україні створено чимало розсадників. Хоча горіх є стратегічною культурою, яка володіє експортним потенціалом, в Закарпатті лише нині почали висаджувати його в промислових масштабах.

«Досі на Закарпатті не було жодного промислового підприємства по вирощуванню горіха, — каже О.Матвієць. — Традиційно наш край орієнтувалися на інші культури, зокрема стратегічною промисловою культурою є яблуко. Сподіваюся, що за кілька років горіх також стане промисловим брендом краю. Наразі є лідер горіхового бізнесу – це ТОВ «Клячанівське», де закладено горіховий сад площею 60 га.

Також плануються здійснити весняні посадки. Була розроблена проектно-кошторисна документація на два сади, загальною площею понад 150 га. Для Закарпаття горіх – традиційна культура, та досі їй приділяли мало уваги. Майже 99 % горіха вирощуються в приватних селянських господарствах. Звісно, обліку ніхто не веде. Та для того, щоб експортувати культуру є певні вимоги Євросоюзу. Промислове виробництво горіха допоможе формувати оптові партії високоякісної продукції та водночас зменшувати корупційні дії, які нині маємо на кордоні.

У світі горіх нині є популярною культурою, та використовується не лише в харчовій промисловості. Горіхові насадження використовують для озеленення та декоративно-ландшафтного дизайну. Також горіхові дерева зменшують ерозійну небезпеку ґрунтів.

До речі, це актуально для Закарпаття. Зокрема, мер Мукачева Золтан Лендєл у своєму виступі наголосив що, саме з цією метою в місті щороку висаджують біля 2 тисяч саджанців горіху. Чи можна сподіватися, що через 2-3 роки в кожному районі краю буде промислове виробництво горіха? Наразі в цьому напрямку ведеться активна робота.

Та для цього хоча б 50 відсотків продукції повинно йти з промислових розсадників. Це можливо, якщо ми об’єднаємо зусилля та створимо кооперативи по виробництву горіха, про це нині розповідала Людмила Шурковська, керівник БФ «Карпатський центр дорадництва».

Цей крок дасть можливість формувати великі оптові партії. А виробник матиме реальний вплив на економіку, на експорт».

Учасники спільно з журналістами відвідали експериментальний горіховий сад СТОВ «Клячанівське» на території Мукачівського району та плодорозсадник «Надія-сад» в Ужгородському районі. Володимир Пахно розповів, що коли Асоціація починала працювати, експортом горіхів сирійці, турки, але не українці. «Щороку у нас з’являються горіхові сади на площі 1,5 тис.-2 тис.га.

За цей період роботи Україна з 5—го місця у світі по валовому збору горіхів перейшла на третє місце, сьогодні тільки Китай та США попереду. А що стосується експорту горіхів у Європу, то ми на 1-му місці взагалі, – каже Володимир Пахно. – У нас дуже смачні горіхи, добрі умови.

Тільки 7% земної сущі може бути придатні до вирощування грецького горіху. І Україна потрапляє повністю у цю територію. Крім грецьких горіхів в Україні почали вирощувати фундук.

Якщо кондитерські фабрики купували у Туреччині, Італії, то тепер готові вкладати в українських виробників.

Їстівний каштан теж дуже цікава культура. Перспектив дуже багато. Є мотивація, ми хочемо зайняти друге місце у світі по валовому збору горіхів і перегнати США».

Горіхівники кажуть, що нема жодних  проблем з реалізацією товару. Є внутрішні резерви. «Ми мало використовуємо горіх.

А це масла, рослинний білок, все корисне для здоров’я, 4-5 горіхів треба з’їдати щодня, – додає Володимир Пахно.

– Зараз ми не просто збираємо горіхи. Робимо чай  з молодого листа, медові витяжки, паливні брикети. У виробах з горіхового дерева мед не кристалізується, молоко не скисає». Закарпаття унікальний регіон запевняють в Асоціації. Тут вже з’явилися перші промислові насадження горіхів, є багато закарпатців, які зацікавилися вирощуванням горіхів.