На президентських виборах у Кіпрі переміг колишній міністр закордонних справ Нікос Хрістодулідіс, отримавши у другому турі 51,92% голосів. Про це пише The Guardian.

Хрістодулідіс лише на трохи більше як 15 тисяч голосів випередив свого опонента — дипломата Андреаса Мавроянніса, який раніше був головним переговорником із турками-кіпріотами. Мавроянніс уже визнав свою поразку.

Одним з головних викликів для нового президента стане питання воззʼєднання Кіпру з анексованою турецькою частиною острова. А все через те, що Кіпр від 1974 року фактично розділений дві частини – південну і північну, де проживають переважно грецьке й переважно турецьке населення. На півночі острова існує самопроголошена «Турецька республіка Північного Кіпру», визнана тільки Туреччиною.

Південні майже дві третини острова Кіпр займає міжнародно визнана Республіка Кіпр, член ЄС від 2004 року, з переважно грецьким населенням. Ще 2% острова займають території Великої Британії із її військовими базами.

Як пише The Guardian, перемога Хрістодулідіса викликала занепокоєння щодо ймовірності воззʼєднання Кіпру. А все через те, що переможця виборів підтримали політичні сили, які займають відверто ворожу позицію щодо переговорів із турками-кіпріотами.

Експертка із кіпрської політики в афінському аналітичному центрі Eliamep Клеопатра Кітті пояснила, що кіпріоти-греки проголосували за владу з яскраво вираженими націоналістичними тенденціями. «Навряд чи найближчим часом підтримуватиметься двообщинна, двозональна федерація, а це означає, що це, ймовірно, буде ще однією втраченою можливістю», — каже вона.

А втім, Хрістодулідіс раніше демонстрував, що хоче поновити переговори. Під час кампанії він припустив, що Кіпр може підтримати бажання Туреччини модернізації її митного союзу з ЄС та лібералізації візового режиму для турецьких громадян. В обмін на це він захотів від Анкари відкриття порту для суден під кіпрським прапором.

Раніше переговори щодо возз'єднання острова неодноразово зазнавали невдачі. Останній раунд відбувся у Швейцарії у 2017 році.