На початку жовтня український виробник систем зв'язку HIMERA спільно з данською космічною компанією GomSpace вивели на орбіту свій перший супутник зв'язку в межах проєкту Obria.

Амбітний проєкт покликаний дати українським структурам бодай часткову альтернативу американській супутниковій мережі Starlink у той час, коли ризик її вимкнення по всьому фронту для військових став елементом політичного тиску на Україну.

Оголошення про успішне виведення супутника на орбіту стало публічною прем'єрою проєкту Obria, деталі якого залишаються нерозкритими.

В інтерв'ю "Оборонці" засновник компанії HIMERA Міша Рудомінський розповідає, як українська компанія ініціювала масштабний космічний проєкт, про поточний стан супутника на орбіті та плани розгортання повноцінної мережі над Україною. Скільки коштує проєкт, коли він запрацює та чи дасть він незалежність нашій державі.

Перший супутник уже на орбіті

Запуск першого супутника відбувся на початку жовтня. Як тривала операція та які цілі перед нею були поставлені?

Наш перший тестовий супутник зв'язку був успішно виведений на низьку навколоземну орбіту в межах місії Transporter-18 компанії SpaceX. Він був створений разом із нашим данським партнером – компанією GomSpace.

На ньому ми маємо перевірити основні вузли та продемонструвати можливість нашої ініціативи Obria запускати космічні апарати – державі, інвесторам, нашим західним партнерам. Це також дозволить підготувати наземну інфраструктуру (приміщення, контрольні пункти, наземні системи) та навчити власну команду управлінню мережею.

Чи підтвердив він ваші очікування?

Телеметрію з нього ми отримали на другий день після виходу на орбіту. А от чи виконав він поставлені завдання – говорити рано. Думаю, перші результати ми отримаємо вже за кілька місяців. Уся програма випробувань розрахована на рік.

Вже зараз можна відслідковувати його політ онлайн, і його траєкторія не пересікається з Європою.

Цей супутник буде давати зв'язок на території України, тож стежити за ним треба регулярно. Він перебуває на так званій сонячно-синхронній орбіті – це орбіта, перпендикулярна до руху Землі, – і раз на день проходить над територією України. Саме в ці "вікна" ми й будемо пробувати встановити з ним зв'язок.

В ідеалі "вікно" триває 15 хвилин, але залежно від технології можна використати 50-60% цього часу. Тобто стійкого зв'язку, скоріш за все, буде хвилин шість, але все залежатиме від результатів тестів.

Завданням Obria NANO є перевірка систем та технічних аспектів. Втім, ми спробуємо отримати від нього практичну користь. Яку саме – поки не знаємо: є концепти, досліджуємо наскільки це можливо. 

Наша мета – незалежність від Starlink

Коли був започаткований проєкт Obria та які цілі стоять перед ним?

Ідея суверенного сузір'я зв'язку для України – це про належність. Мережа належатиме українській компанії, яка керуватиметься і працюватиме за законодавством України.

Кінцевими користувачами мають стати головні інституції України, які у виконанні своєї роботи не мають ні з ким консультуватися поза Україною. Постійні обмеження наших військових у використанні Starlink тільки підкріплювали розуміння потреби у власній мережі.

Для нас цей шлях почав складатися влітку цього року, якраз після знайомства і спілкування з GomSpace. Ми зрозуміли, що це вмотивований партнер, який має відповідну кваліфікацію й експертизу – вони на цьому ринку десятки років.

Наразі проєкт має у своєму розпорядженні лише тестовий супутник. Коли очікувати на розгортання першої групи сателітів, які забезпечуватимуть практичні завдання?

Це довготривалий проєкт, на реалізацію якого знадобляться роки. Ми очікуємо, що за сприятливих умов нам знадобиться один-два роки до повноцінного розгортання мережі. Це довго, дорого, складно і ризиків багато: технологічні, виробничі, логістичні, операційні – на кожному рівні.

Запущений Obria NANO є лише демонстратором технологій з базовим набором підсистем, він важить усього 10 кілограмів. Серійні супутники важитимуть близько 250 кг та будуть виводитись десятками в межах однієї місії.

Наша основна задача – стабільний зв'язок 24/7. На першому етапі ми оцінюємо мінімальну кількість у сотню супутників, щоб забезпечити базовий рівень безперервного покриття на всій території. 

 Чи зможуть вони повноцінно замінити Starlink?

Ми підтримуватимемо повноцінний високошвидкісний зв'язок. Чи буде він настільки швидким, як Starlink, – ще належить дізнатися. Але ми закладаємо можливість трансляції відео з мінімальною затримкою та роботу терміналів на рухомому транспорті.

За деякими оцінками, сьогодні в Україні активні понад 150 000 терміналів Starlink. Чи зможете ви закрити такий обсяг абонентів?

Одночасно обслуговувати таку кількість абонентів ми зможемо не скоро, однак такої задачі перед нами і не стоїть. У цьому списку значна частка припадає на цивільних користувачів, у той час як нашим пріоритетом є закриття потреб уряду, армії та інших інституцій.

Які ризики можуть уповільнити розвиток проєкту?

З ракетами справді велика проблема. Якщо приходиш у SpaceX і не маєш спеціальних зв'язків, черга починається від 22 місяців. Тобто щоб запустити супутник сьогодні, треба було приходити 22 місяці тому.

Другий момент: виробників серійних супутників у світі небагато – п'ять на весь світ, і більшість компонентів вони купують в одних і тих самих постачальників. Часто доводиться чекати на одну деталь по 6-12 місяців. А якщо фінансування прийде через кілька місяців, то стати в чергу ми зможемо лише тоді – і все це щоб отримати один маленький компонент, яких у супутника сотні. Усе це треба враховувати.

Ще й політична ситуація незрозуміла: деякі компоненти виробляють виключно в США, так само, як і пуски за нормальними цінами – у США. Якщо Європа рухатиметься швидше, можливо, частину ризиків вдасться диверсифікувати.

Проте найвужче місце зараз – це термінали зв'язку. За винятком SpaceX, усі купують їх на стороні. Наприклад, найближчий конкурент SpaceX – OneWeb – останні пів року не може поставити нові термінали в Україну, бо черга на виробництво сягає трьох років. Ці термінали досить складні у виробництві: вручну їх майже неможливо зробити, бо потрібна велика точність. Зараз затримка у багатьох проєктах супутникового зв'язку – саме через термінали, а не супутники. Тут у нас амбітні плани: ми хочемо спробувати розв'язати цю проблему, розгорнувши власне виробництво. 

Гроші та незалежність

Хто фінансував запуск першого супутника Obria?

Перший етап цього проєкту повністю фінансувався учасниками консорціуму: це HIMERA, GomSpace та інші приватні компанії, які будуть представлені згодом. Жодні державні гроші не залучалися. Це досить немаленька сума, але підйомна для нас як для учасників. Конкретні цифри називати не можемо.

Наступні етапи рахуватимуться в десятках, сотнях мільйонів і потенційно навіть у мільярдах євро.

Як ви плануєте залучати фінанси на розвиток програми?

Це приватні інвестиції та залучення фінансів у межах урядових програм – здебільшого в межах співпраці між Європейським Союзом та Україною, що направлені на стратегічну підтримку України. Насправді саме зараз відкрите "вікно" можливостей, оскільки Україна є чудовим клієнтом для такого сузір'я. І є користувачі, яким потрібен інструмент, незалежний від рішень США.

Хто ухвалюватиме рішення про умови, де ваша мережа буде надавати послуги, а де – ні?

У будь-якої приватної оборонної компанії в Україні є свої внутрішні рішення, але якщо до тебе приходить замовник – наприклад, Міністерство оборони – і каже: "Нам потрібно це і таким чином", у тебе дуже мало причин їм відмовити. Це твій замовник, українське військо сказало тобі, що йому потрібно, і ти знаходиш усі можливості це реалізувати. Наша задача – зробити так, щоб український замовник отримав все необхідне.

Які цілі ви ставите перед собою на наступні 12 місяців та з якими проблемами очікуєте зіткнутися?

Упродовж наступних місяців маємо навчити людей. Маємо навчитися, як компанія, працювати із супутниками. Маємо визначитися, що Україні все-таки потрібно найкритичніше, і сфокусуватися на вирішенні саме цієї задачі в межах супутникового зв'язку.

Цей проєкт працюватиме лише за рахунок дуже хорошої синхронізації підтримки всіх сторін. Ці сторони – український замовник, українська та європейська частини консорціуму. З боку учасників питання вже вирішене: є сильна українська сторона, є сильна європейська сторона. А те, що ми маємо зрозуміти у наступні кілька тижнів, – якою буде фінансова та політична підтримка.