Карпати славляться хвойними та буковими пралісами, полонинами, а також дивовижними озерами, які ще називають «очами Карпат». Оповиті легендами, вони ваблять туристів своєю мальовничою красою.

У рейтингу мальовничих озерних карпатських принад є і кілька "гірських очей" Закарпаття, повідомив ЗІК.

Синевир – озеро карпатських гір, що розташоване у Закарпатській області Межигірському районі. Від районного центру потрібно буде проїхати 32 кілометри. Це озеро розташоване на досить великій висоті, але дістатися майже до самого водоймища можна на автомобілі, при цьому насолодитися чудовими видами незрівнянних Карпат. Вчені встановили, що озеро Синевир утворилося близько 10 тисяч років тому (після льодовикового періоду). Внаслідок зсуву земної кори на шляху потоку встали гірські породи, утворивши греблю і загородивши воду, але сильний напір води все ж пробив шляхи виходу, завдяки чому озеро стало проточним. Загальна площа озера становить 7 гектарів при його максимальній глибині цілих 22 метри. Синевир ділиться на дві ванни – південну (більш глибоку) і північну. Вода в озері має досить специфічний смак – в ній відсутні хлориди. Температура води в озері, навіть у спекотну пору, прогрівається лише до 22 градусів. У дзеркальній воді Синевира відображаються фігури Сині і Вира, їх створили скульптори Михайло Санич і Іван Бровді в 1984 році. Щоб насолодиться казковим видом озера Синевир, необхідно піднятися на гору Озерну.

Бребенескул – озеро льодовикового походження, лежить між головним хребтом масиву г. Чорногора й г. Гутин-Томнатик, на висоті 1801 м.н.р.м. Довжина 134 м, ширина 28-44м, глибина до 2,8м. Озеро овальної форми. Береги круті, високі, з кам’янистими розсипами. Живиться атмосферними опадами й ґрунтовими водами. Вода чиста, слабомінералізована. Дно підвищується в східному напрямку, на глибині покрите сірим мулом. Трапляються мікроскопічні ракоподібні. Об’єкт туризму.

Несамовите – озеро льодовикового походження в Рахівському районі Закарпатської області. Лежить на схилах гори Туркул масиву Чорногора, на висоті 1750м.н.р.м. Довжина 88 м, ширина – 45м, площа 0,3 га, глибина до 1,5 м. Улоговина подовженої форми. Північні береги обмежені низьким мореним валом, уздовж південних кам’яні насипи. Живиться за рахунок атмосферних вод. Узимку замерзає. Дно озера покрите валунами, у південній частині розповсюджені піщано-мулисті осади. Частково заростає. Розповідають гуцули, на Говерлі є сідло, а в ньому озеро. Озеро називається Несамовите (невгамовне), тому що увесь час хвилюється, хоча вітру зовсім немає. Буває й тиша, а озеро неспокійне.

Апшинець – озеро льодовикового походження у Рахівському районі Закарпатської області. Лежить на північно-східному схилі масиву Свидовець на висоті 1487 м.н.р.м. Довжина – 126м, ширина 100м, площа 1,2 га. Глибина до 3,3м. Улоговина подовженої форми з невисоким мореним валом. Південно-західна частина озера зайнята осоково-сфагновим болотом. Живиться переважно водами струмка, що впадає в західну частину озера. Випливає р. Апшинець. Вода чиста прозора, її температура в червні +10° +13°С. Узимку замерзає. Апшинець входить в Апшинецький заповідник.

Драгобратське озеро – озеро льодовикового походження в Рахівському районі Закарпатської області. Лежить біля північного схилу гори Близниці на масиві Свидовець, на висоті 1600 м.н.р.м. Улоговина має подовжену форму. Довжина 55м, ширина 21м, площа 0,1 га. Глибина до 1,2м. Береги складаються з морени. Живиться ґрунтовими й атмосферними водами. Береги заростають осокою. З іхтіофауни трапляються лише мікроскопічні ракоподібні. Об’єкт туризму.