Повернути до життя Батарську польдерну систему планують на Закарпатті. ВІДЕО
У День Дунаю закарпатські і угорські водогосподарники провели польові дослідження.
У географічному центрі Європи – в с.Ділове на Рахівщині, сьогодні відзначають День Дунаю. Свято проводиться під егідою міжнародної комісії із захисту р. Дунай (ICPDR) – організації, що об’єднує 14 країн Європи та Європейську комісію з питань екологічного стану басейну Дунаю.
А закарпатські водогосподарники використали це пан-європейське свято ще й для того, аби зі своїми зарубіжними партнерами уточнити параметри Батарської польдерної системи, що на виноградівській Затисянщині.
Польові дослідження поблизу Текова провели представники Басейнового управління річки Тиса на чолі з його керівником Володимиром Чіпаком, спеціалісти Виноградівського міжрайонного управління водного господарства, проектанти і директор Угорського інституту «Візітер» Іллейш Лайош.
- Цей інститут разом із київськими науковцями свого часу розробляв проект діючої нині Батарської системи, - розповів Голосу Карпат Володимир Чіпак. - Запроектована вона була ще в 60-і роки минулого століття і будувалася 25 років. Система була розрахована на тодішні колективні господарства, які через дві насосні станції закачували з Тиси воду в канали.
Але в той час електроенергія була майже безкоштовною. При нинішніх же цінах на електрику жоден фермер не купуватиме воду для поливу сільгоспугідь. В результаті- канали польдерної системи майже порожні. А затисянські фермери змушені бурити дороговартісні глибоководні свердловини, аби поливати свої поля і городи.
- Але це не вихід , коли ми маємо поруч таку потужну водну артерію як Тиса, - сказав Володимир Чіпак. - Саме тому вирішено реконструювати Батарську систему. Проект передбачає подачу річкової води в канали гравітаційним способом – без насосів.
Іншими словами, фахівці планують збудувати на Тисі підпори, які дозволять у певних місцях підняти рівень води у річці і скерувати її в канали на полях.
Саме підбором місця для річкової загати займалися сьогодні на околиці села Теково закарпатські та угорські фахівці.