Для студентів Закарпатської академії мистецтв вагомою складовою навчального процесу є виробнича практика.

Цьогоріч випала щаслива нагода провести її на єдиній в Україні діючій водяній кузні, що в с.Лисичово на Іршавщині. Гамора – історична пам’ятка XVIII століття.

Вона працювала на повну потужність аж доти, поки повінь 1998 року не зруйнувала греблю, і кузня не зупинилася. Після повені її взяли в довгострокову оренду підприємці – подружжя Віктора й Ольги Петровці.

Власними силами вони відновили греблю та зробили капітальний ремонт будівлі самої кузні. Сьогодні кузня продовжує функціонувати, виготовляючи дрібний сільськогосподарський реманент – мотики, лопати, заступи тощо, а також сувенірні підкови для туристів.

Із 1987 року в останні вихідні червня тут проводиться фестиваль ковальського мистецтва «Гамора» – культурно-мистецька акція, відкрита для представлення усіх напрямків ковальського мистецтва, професійних та аматорських фольклорних колективів, окремих митців, що проводиться задля сприяння розвитку традиційного народного мистецтва, популяризації етнічних і культурних традицій.

Це також творче змагання майстрів ковальського мистецтва. Звичайно, побувати, а тим більше, попрацювати на такому об’єкті – великий досвід і неабияке задоволення для студентів-металістів. Попередньо відвідавши Гамору, ректор Закарпатської академії мистецтв професор Іван Небесник з викладачами академії та коледжу налагодили співпрацю з нинішніми власниками кузні, обговорили проблеми і перспективи розвитку їхнього господарства і дійшли висновку, що студенти-митці можуть внести свою лепту у збереження безцінної пам’ятки, провівши тут виробничу практику.

Й ось – із 19 вересня на Гаморі працюють студенти Іліє-Лучіано Лумей, Михайло Шестак, Станіслав Васько, Томаш Гордієнко, Роман Гопак, Ілларія Омельченко. Керує практикою викладач Степан Руснак. Роботи – вдосталь: від санітарно-очисних операцій до справжньої ковки.

Але й задоволення – море: відчуття затребуваності, удосконалення практичних навичок, поглиблення теоретичних знань, доторк до історії краю і… справжня насолода рідною природою.

За інформацією прес-служби Закарпатської академії мистецтв.