Якщо людина звикла думати та діяти певним чином, переконати її робити інакше – це задача. Успішне вирішення якої буде залежить від того, наскільки точно зможуть реформатори пояснити необхідність змін, наскільки люди захочуть прийняти ці зміни та наскільки чітко зможуть укласти в голові нову схему мислення, а отже й прийняття рішення. Філософія? Аніскільки. Це нагальне завдання Міністерства регіонального розвитку. Займаються цим урядовці вже два роки і щоразу знаходять яку-небудь стіну. Серед безлічі перепон – цільове використання коштів Державного фонду регіонального розвитку. З одного боку, що складного? Є кошти, є їх призначення, пиши проект та отримуй кошти. Та вся притичина в тому, що правильно писати проекти – то, виявляється, не так і просто.

Стратегічне планування

Можна навіть сказати, що дуже не просто. Бо не можна просто визначити проблематику, приміром: треба шкільний дах полагодити, написати заявку та отримати необхідні кошти з Держфонду. Для того, щоб коректно освоїти бюджетні кошти місцевій владі потрібно чітко розібратися у джерелах фінансування.

Гроші на ремонт даху мають братися з місцевого бюджету, а кошти Держфонду регіонального розвитку передбачені для проектів, які мають змінити соціальний чи бізнесовий клімат в регіоні.

Як розібратися з тим, якими саме можуть бути ці проекти, адже з одного боку, поточні ремонти інфраструктури також впливають на якість життя в регіоні?

Експерти пояснюють, що зазначені проекти мають розроблятися в рамках Стратегії розвитку регіону, яка, в свою чергу, має корелювати із загальної Стратегії розвитку країни.

"Стратегічне планування має дві складові: планування розвитку та планування простору. Якщо говоримо, що стратегічною перевагою Одеської області є туризм, точно має бути здійснено планування території. Це значить, що пляжі сьогодні мають бути збережені для рекреаційного використання, а не для добування піску чи прокладання по них залізниці чи автомобільних шляхів", - наводить приклад директор Інституту громадського суспільства Анатолій Ткачук.

На сьогодні ж Стратегічні плани деяких областей не враховують регіональні особливості. Наприклад, за словами Анатолія Ткачука, в тій же Одеській області в приорітеті є стратегія забезпечення енергетичної незалежності.

Якщо подивитися на документ, то там і правда забезпечення енергетичної незалежності йде другим пунктом серед пріоритетів розвитку, після розбудови інфраструктури. Розвиток туристичного потенціалу регіону йде вже третім пунктом.

Результат такого планування? Одеська область цього року не отримала фінансування жодного проекту в рамках Стратегії  з Держфонду.

Критерії оцінки

Іншими словами, виходить так, що проекти формуються не в рамках Стратегії, а Стратегія підганяється під проекти. Принаймні саме так вважає начальник управління впровадження та моніторингу пріоритетних проектів будівництва Мінрегіонбуду Надія Бондарчук.

"Місцеві органи влади сьогодні Стратегію регіонального розвитку підганяють під ті проекти, які вони нам подають. Стратегія ж має передбачати вихід із складних ситуацій. А зараз під Стратегію підганяють капітальні ремонти, будівництво довгобудів",  - пояснює урядовець.

Варто сказати, що частина коштів Фонду регрозвитку все ж передбачена і для фінансування капремонтів і будівництва, та представниця Мінрегіонбуду акцентує увагу на тому, що такі проекти не мають забирати основну частину фінансування. А зараз саме так і є.

Як ситуацію можна змінити? В Міністерстві вирішили зробити вимоги відбору проектів більш жорсткими. Тож тепер представникам громади доведеться формувати проекти по-іншому. Комісія, яка відбиратиме проекти (спочатку ініціативу оцінюють регіональні комісії, а вже потім направляють кращі проекти в Мінрегіонбуд), буде враховувати на яку кількість громадян розрахований проект (одна громада, декілька, район, регіон), інноваційність проекту, а також яким чином він запроваджується в регіоні (участь місцевого бюджету в реалізаціях проекту – чим більше співфінансування, тим вищу оцінку отримує проект). Соціально-економічний вплив на громаду також матиме суттєве значення при затвердженні проекту.

Що має змінитися?

Чого домагається центральна влада такими заходами? За логікою Центра, спершу має змінитися сприйняття процесів розбудови держави. У нас зараз виходить так, що і гроші є  - фінансування фонду в цьому році становить 2,9 млрд грн. -, і бажання є  - області затвердили Стратегії розвитку -, от тільки результатів катма.

"Пріоритет має бути для проектів,  які дають можливість  регіонам розвиватися та збільшення надходження до бюджету або зекономити бюджетні кошти. На жаль, таких проектів у нас можна порахувати на пальцях руки", - говорить Надія Бондарчук.

Їх цього року було усього чотири: два проекти в Сумській області, по одному у Івано-Франківській та Донецькій областях.

На Сумщині вирішили профінансувати створення інфраструктури для двох індустріальних парків. На Франківщині (м. Долина) та на Донеччині (м. Слов’янськ) зайнялися створенням туристичної інфраструктури.

Перспективи на наступний рік? Поки не дуже райдужні. Надія Бондарчук говорить, що сьогодні подані проекти Харківської області. Та це просто формальна подача, бо немає ані проектної документації, ані інших відомостей. Так саме формальну подачу переліку проектів зробила й Запорізька область. На тому й усе.

Не відбилося на якості проектів, що можуть фінансуватися з Державного фонду регіонального розвитку, й створення 386 спроможних об’єднаних територіальних громад. За даними Мінрегіонбуду від них надійшли заявки на 73 невеличких проекти, загальною сумою у 215 млн гривень.

Підбивши такі підсумки, експерти та урядовці намагаються знайти пояснення, чому ж все так виходить?

Анатолій Ткачук, наприклад, зауважує, що є така практика, коли представники регіональної влади їздять в європейські країни, бачать там успішні проекти і хочуть локально запроваджувати їх у себе в регіоні. Але чи підходять ці проекти для регіону?

Ті, хто знаються на децентралізаційних процесах радять не копіювати, а розробляти проекти самостійно, але з урахуванням європейських принципів.

Для цього потрібно поглянути на класифікацію регіональних проектів у ЄС. Там існують проекти, які стосуються простору, це як раз про побудову стратегії з урахуванням особливостей регіону (пляжі, ліс, гори тощо). Це будуть здебільшого проекти "твердої" інфраструктури. Друга категорія – проекти, що спрямовані на людей – "м’які" проекти - спрямовані на зайнятість населення: навчальні, інклюзивні і т.д. Ще одна категорія – розвиток бізнес-спроможності - все що стосується спроможності в першу чергу малих та середніх підприємств.

Фінансові проблеми

Нестача гарних проектів від регіонів призводить до неповного використання виділених бюджетних коштів. В Мінрегіонбуді нагадують, що минулого року з 2,9 млрд не було використано 500 млн. "Я думаю, що в цьому році не повернемо більше", - додала Надія Бондарчук.

Та чи тільки відсутність гідних проектів є причиною повернення грошей до Бюджету? Виявляється, що свою роль тут відіграють й строки отримання державних коштів. Наприклад, туристичний проект в Долині цього року не встигає використати 600 тис гривень, бо вони запізно надійшли у регіон.

"Мінфін дає довідку – бюджетний розпис на рік. На сьогодні затверджено: по 150 млн починаючи з квітня, в жовтні 450 млн, в листопаді 600 млн, в грудні 900 млн. Не динамічне фінансування, яке розподіляється в областях у відповідності до виданих ресурсів, воно і регламентує планування робіт таким чином. Виконати ж роботи без грошей – незаконно", - розказує про бюджетні реалії Надія Бондарчук.

Єдині поступки, на які пішов Мінфін, - наблизили на жовтень та листопад 200 млн, а 700 млн гривень передбачені на грудень. До речі ця сума й досі не профінансована. Чи винен в такій ситуації лише Мінфін? Певно, що ні, бо найбільші надходження до Бюджету припадають на кінець року.

Бачимо, що розвиток регіонів – справа непроста. Експерти і урядовці говорять – треба проводити навчання, пояснювати, сідати з кожним керівником та показувати, як і що робити. На це потрібні кошти, їх немає, а використовувати гроші Державного фонду регіонального розвитку на освітні цілі Мінфін не дозволяє. Що в такій ситуації робить Мінрегіонбуд, який відповідає за розвиток регіонів? Сподівається на міжнародні організації, бажання місцевих керівників вчитися та чекає, що з кожним роком ставатиме краще.