Професор Офіцинський випустив книгу про невідому історію Закарпаття
Побачило світ наукове видання «У рабстві: Усні історії
примусових робітників Закарпаття 1939 – 1944 років», де співупорядником й
автором розлогої передмови є проректор Ужгородського національного
університету, доктор історичних наук, професор Роман Офіцинський.
У книзі вміщено матеріали, різні за жанром – спогади, архівні документи, наукові статті, картосхема з легендою туристичного маршруту, сценарій документального фільму. Книга видана Міжнародним фондом «Взаєморозуміння і толерантність» у межах реалізації проекту «Збереження історичної пам’яті про жертв нацистських переслідувань періоду Другої світової війни».
Загалом ідеться про незручні факти з минулого Угорщини, куди в роки Другої світової війни входило Закарпаття. За післявоєнними підрахунками спеціальної комісії Закарпатської області (грудень 1945 р.), окупаційна влада забрала у трудові табори Угорщини і Німеччини близько 71 тис. закарпатців, застосувавши етнічний критерій. Ці акції стосувалися не привілейованих тоді «дружніх націй» (угорців і німців), а людей «другого сорту» – з числа українського, єврейського, румунського, словацького, ромського населення.
У Закарпатті знаходилися трудові табори, куди мобілізували не тільки закарпатців чоловічої статі, але й представників інших регіонів тодішньої Угорщини. Цих примусових робітників задіяли головним чином на будівництві оборонних вузлів і ліній, котрі зводили у Закарпатті у 1940 – 1944 роках. Маємо важливі відомості про такі табори, що знаходилися поблизу сіл Люта і Сіль (Великоберезнянський район), Лумшори (Перечинський район), районного центру – смт. Воловець, села Верхня Грабівниця (Воловецький район), селища Ясіня (Рахівський район).
Зібрані усноісторичні фрагменти уможливили відновити реальний перебіг подій. Записано спогади близько трьох десятків очевидців. Вони вказали і на таку дотеперішню лакуну як використання праці румунських військовополонених у різних куточках краю. У селі Келечин Міжгірського району, приміром, румунів поселили у тих, у кого було вільне місце в хаті. Підземні багатофункціональні бункери у селі Велика Грабівниця Воловецького району теж будували румуни. У селі Люта Великоберезнянського району вони трудилися на зведенні «Лінія Арпада»
У книзі вміщено матеріали, різні за жанром – спогади, архівні документи, наукові статті, картосхема з легендою туристичного маршруту, сценарій документального фільму. Книга видана Міжнародним фондом «Взаєморозуміння і толерантність» у межах реалізації проекту «Збереження історичної пам’яті про жертв нацистських переслідувань періоду Другої світової війни».
Загалом ідеться про незручні факти з минулого Угорщини, куди в роки Другої світової війни входило Закарпаття. За післявоєнними підрахунками спеціальної комісії Закарпатської області (грудень 1945 р.), окупаційна влада забрала у трудові табори Угорщини і Німеччини близько 71 тис. закарпатців, застосувавши етнічний критерій. Ці акції стосувалися не привілейованих тоді «дружніх націй» (угорців і німців), а людей «другого сорту» – з числа українського, єврейського, румунського, словацького, ромського населення.
У Закарпатті знаходилися трудові табори, куди мобілізували не тільки закарпатців чоловічої статі, але й представників інших регіонів тодішньої Угорщини. Цих примусових робітників задіяли головним чином на будівництві оборонних вузлів і ліній, котрі зводили у Закарпатті у 1940 – 1944 роках. Маємо важливі відомості про такі табори, що знаходилися поблизу сіл Люта і Сіль (Великоберезнянський район), Лумшори (Перечинський район), районного центру – смт. Воловець, села Верхня Грабівниця (Воловецький район), селища Ясіня (Рахівський район).
Зібрані усноісторичні фрагменти уможливили відновити реальний перебіг подій. Записано спогади близько трьох десятків очевидців. Вони вказали і на таку дотеперішню лакуну як використання праці румунських військовополонених у різних куточках краю. У селі Келечин Міжгірського району, приміром, румунів поселили у тих, у кого було вільне місце в хаті. Підземні багатофункціональні бункери у селі Велика Грабівниця Воловецького району теж будували румуни. У селі Люта Великоберезнянського району вони трудилися на зведенні «Лінія Арпада»
За матеріалами: Новини сьогодні