Дослідники виявили, що рослини можуть вбирати дрібні шматочки пластику через коріння. Здавалося б, це обіцяє деяке очищення планети, але ні — можуть змінитися самі рослини, а значить і продукти харчування, які ми вирощуємо.

Група дослідників вивчила здатність рослин поглинати пластик в лабораторних умовах. В якості піддослідного виступав бур’ян Arabidopsis thaliana або просто резуховидка Таля. В корені їй підсипали подрібнений пластик, розмір піщинок якого становив менше 100 нанометрів. Для порівняння, аркуш звичайного паперу має товщину близько 100 000 нанометрів. Тобто йдеться про дуже маленькі гранули. В ході експерименту вчені визначили, наскільки глибоко проникає в рослини пластик, а також оцінили його вплив на біологію і генетику бур’яну.

«Автори взяли до уваги концентрацію мікропластику, виміряного у ґрунтах, — написала доцент кафедри фармакології та токсикології в Rutgers Фібі Степлтон, яка вивчала нанопластик, але не в рамках даного дослідження, в електронному листі виданню Earther. — Отже, ці дози не просто призначені для лабораторних досліджень, але являють собою концентрації, виявлені в навколишньому середовищі».

Наночастинки змогли проникнути крізь тканини коренів і заблокували струм води. Автори дослідження також виявили, що нанопластик перешкоджає правильному росту рослин і завдає шкоди саджанцям.

Що ще гірше, вчені вважають, що пластик змінив генетичний склад рослин: зафіксована послідовність РНК, яка не передбачає протистояння різних хвороб. Однак ця частина експерименту потребує подальшого аналізу, і вчені над ним вже працюють, щоб дізнатися більше про генетичні впливи.

До речі, нерідко посіви закриваються пластиковими плівками, які захищають їх від негоди. Але, можливо, це приносить більше шкоди, ніж користі. Більш того, мікроскопічні частинки пластику можуть переноситися на великі відстані.

"Рослини становлять основу багатьох харчових ланцюжків, — говорить професор екологічних наук та інженерії Сянь-Чжен Юань з Університету Шаньдун в Цзінані (Китай). — Отже, накопичення нанопластику в рослинах може мати наслідки для інших трофічних рівнів — це потенційна небезпека для виробництва, якості й безпеки харчових продуктів".