Міжнародна група палеонтологів провела масштабне дослідження та з’ясувала, що причиною занепаду Майяпану була посуха.

Висновки фахівців говорять про те, що в XII-XIV ст півострів Юкатан міг похвалитися відмінними кліматичними умовами з помірними опадами і відсутністю серйозних погодних аномалій. Це спричинило розквіт землеробства у регіоні, отже — зростання населення.

Період благополуччя тривав досить довго, але, судячи з наявних даних, у 1400—1450 роках клімат у регіоні суттєво змінився. Юкатан пережив серйозну посуху, що тривала досить довго виникнення суттєвих конфліктів у суспільстві. Підсумком цього, очевидно, стало зменшення торгівлі, отже, добробуту майя. Можливо, посуха навіть призвела до голоду.

Дуглас Кеннет, Мерилін Месон і Девід Ходелл вважають, що саме сильна посуха спровокувала напруження в суспільстві, що змусило населення залишити столицю та піти в благополучніші райони, створивши маленькі та безпечні поселення.

На користь версії інституційного краху каже велике поховання у руїнах Майяпана. Більшість останків у ньому належав Кокомам — правителям майя. Отже, перед тим, як остаточно залишити столицю, частина індіанців влаштувала державний переворот.

Проте падіння головного міста держави та відтік населення не спровокували глобальних наслідків для суспільства. Майя, що пішли в села, благополучно мешкали там аж до завоювання іспанцями.

"Це свідчить про стійку систему адаптації людини до навколишнього середовища", — кажуть автори.