Це день, коли було розіп’ято Ісуса Христа

Страсна п'ятниця (Велика п'ятниця, Свята п'ятниця) — згідно з християнським віровченням день розп'яття Христа. У Новому Заповіті чітко вказано цей день — п'ятниця перед єврейською Пасхою (Песахом).

Для віруючих це найскорботніший день Страсного (Великого) тижня, за два дні перед Великоднем. Християни присвячують цей день згадці про страждання, смерть Ісуса Христа на хресті, зняття Його з хреста та похованню.

Головним обрядом у Страсну п'ятницю є винесення плащаниці, що символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста.

Страсна п'ятниця – єдиний день в році, коли не відправляють в храмах літургію, а є лише вечірня служба з винесенням плащаниці, до неї християни приступають не тільки у п'ятницю, але й упродовж суботи.

Велика П'ятниця — день суворого посту. Існує традиція не їсти у Велику п'ятницю до закінчення чину виносу плащаниці, а потім вживати лише хліб та воду.

Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Колись наші господині в селах робили в цей день дві роботи: пекли паски (зазвичай це і робили саме у Страсну п'ятницю) та садили капусту — вважалося, що це робити можна, не гріх. За народним віруванням, у Страсну п'ятницю не можна співати — гріх. На Херсонщині кажуть, що хто співає в Страсну п'ятницю, той на Великдень буде плакати. У багатьох країнах світу Страсна п'ятниця — вихідний день. Православні і греко-католики, а також всі християни східного обряду, відзначають Велику, або Страсну п'ятницю — найскорботніший день року, коли церква згадує про страждання Ісуса Христа на хресті за людський рід.