На думку державного секретаря США Ентоні Блінкена, влада Казахстану має скасувати наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по протестувальникам.

Державний секретар США Ентоні Блінкен закликав владу Казахстану скасувати наказ відкривати вогонь на ураження по учасникам акцій протесту. "Наказ стріляти на ураження тією мірою, якою він існує, є неправильним і повинен бути скасований", - заявив Блінкен в інтерв'ю телекомпанії ABC, оприлюдненому у неділю, 9 січня.

За словами Блінкена, Казахстан має право підтримувати правопорядок і захищати інститути держави, але робити це таким чином, щоб поважати права мирних протестувальників. Також він зазначив, що США не розуміють потреби влади Казахстану в запиті про допомогу до країн-членів Організації договору про колективну безпеку (Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Таджикістан). "З цією ситуацією уряд Казахстану мав би впоратися самостійно, дотримуючись прав людини", - переконаний Блінкен.

Він додав, що уряд США "дуже стурбовані" режимом надзвичайного стану в Казахстані.

Протести в Казахстані

2 січня на заході Казахстану розпочалися мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ. Згодом вони переросли у масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами.

З 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку та запровадив у країні режим надзвичайного стану. Він також розпочав "антитерористичну спецоперацію з метою встановлення порядку" в Алмати та Актау, а згодом розширив зону її дії. Крім того, на запит Токаєва ОКДБ відправила військовий контингент у Казахстан.

Згодом Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по учасникам акцій протесту, яких він назвав "бандитами та терористами".

За офіційними даними, кількість затриманих зросла майже до восьми тисяч осіб. Крім того, в результаті сутичок постраждали тисячі людей, загинули десятки протестувальників та щонайменше 16 правоохоронців. Приблизні збитки казахстанського бізнесу від протестів оцінюються у понад 93,7 млрд тенге (понад 190 млн євро - Ред.), повідомила пресслужба Національної палати підприємців Атамекен.