Популярність Книги рекордів Гіннеса не залишила байдужими закарпатців, тому у 2009 році кафедра туризму УжНУ, Турінфоцентр Закарпаття та Закарпатська ліга КВН вирішили створити Книгу рекордів Закарпаття.

Тячівщина та її жителі не залишили байдужими організаторів проекту, і посіли свої місця в Книзі рекордів Закарпаття.
Отож, почнемо із Солотвина. За версією Книги рекордів тут знаходиться «Найглибша в Україні лікувальна установа» та «Найдавніше промислове підприємство».
Солотвинський солерудник відомий вже більше двох тисяч років. Тут, на глибині 300 м, знаходиться Солотвинська алергологічна лікарня. Протягом 200 років тут видобували сіль вищої категорії. У 1968 р. співробітники Ужгородської філії Одеського НДІ курортології вирішили використовувати мікроклімат солотвинських копалень для лікування хворих бронхіальною астмою. Тут було відкрито алергологічну лікарню на 250 ліжок. Підземні палати, насичені високодисперсним аерозолем кухонної солі, розташовані на глибині 206 і 282 м від поверхні землі у товщині соляного пласта. Тривалість одного сеансу, на який хворі опускаються за допомогою ліфта, становить приблизно дві години протягом 30 днів. Створити на поверхні землі такі умови, як у цій лікарні, неможливо: тут завжди стала температура (+23 град С) і вологість повітря (до 40%), висока насиченість атмосфери кухонною сіллю (10 мг на 1 см3), абсолютна тиша, повністю без алергічне середовище, а кількість мікроорганізмів в повітрі в 5 разів менше, ніж у найстерильнішій операційній.
В Тячеві знаходиться найбільша мигдалева алея в Закарпатті. Її посадили 9 квітня 2009 року. Влада міста вирішила взяти приклад з таких міст, як Київ (славиться своїми каштанами), Ужгород (тут навесні цвітуть сакури), і зробити родзинкою міста алею мигдалю.
Унікальна природа Тячівщини постійно дивує і вражає своїми витворами. Так, до Книги рекордів Закарпаття внесено «Найбільший природній міст», що знаходиться поблизу с. Мала Уголька. Це незвичайна скеля, яка становить собою своєрідний карстовий міст у мармуризованих вапняках юрського періоду, де карстові процеси проклали прохід завширшки 10і заввишки 3м.
«Найбільший музей лісу» діє в Тячівському селі Усть-Чорна. Зібрані експонати розказують про важку, небезпечну і разом з тим найбільш масову в цьому краї гір професію. Тут, зокрема, зібрано цікаву колекцію транспортних засобів всіх часів для лісових робіт – від підвод до трактора ТДТ – 40 та естакади для навантаження лісу.Серед експонатів також розсадники молодих ялин, явора, бука, цікаві своїми формами розколи дерев, знайдені після буреломів.
«Найбільша печера Закарпаття» – система Черлений камінь. Вона має довжину 1200 метрів, та знаходиться в долині річки Терешул. В печерну систему входять ярусні печери Сифон, Каньйон, Нова.
«Найдовший у світі споав річкою» бере свій початок у с. Буштино. Угорський плавець-екстремал Полі Гідвейгі у вересні 2006 року проплив річкою Тиса (850 км за 250 годин) від селища Буштино до сербського міста Тіттела. За цей сплав його занесено до Книги рекордів Гінеса.
Жителі Тячівщини також стають рекордсменами Книни рекордів Закарпаття. Так, наприклад, курка з обійстя буштинської родини знесла найбільше в Україні куряче яйце вагою 204 грами. Поздовжній діаметр яйця – понад 8 см, поперечний – 6,5.
Диво-яйце буштинської курки може претендувати на титул найважчого, адже за офіційними даними Академії світових рекордів, найбільше куряче яйце вагою 201 грам знесла курка у китайській провінції Хейлунцзян у 2009 році, а до того – на Кубі (180 грамів).
Завершує наш список досягнень 39-річна Юлія Герич із села Добрянське. Вона народила п’ятнадцять дітей за останні дев’ятнадцять років – 11 хлопчиків та 4 дівчат!